• У Верховній Раді

Держава посилює контроль

Марина ТІШКОВА.

Серед законотворчого «ужинку» найдовгоочікуванішим було врегулювання статусу добровольців. Загалом за два пленарні дні розглянуто три десятки проєктів законів та постанов, ухвалено 12 законів.

ПРАВО отримати посвідчення учасника бойових дій (станом на 14 травня цей статус надано 421067 особам, ще 119557 є особами з інвалідністю внаслідок війни) досі мали ті захисники, що воювали в підрозділах, які увійшли до складу армії, Нацгвардії, Нацполіції тощо. Але кілька добробатів вирішили не легалізовуватись, і статус їхніх членів не був урегульований. Робота над цим велася протягом минулого скликання, в нинішньому нарешті завершилася. Згідно з ухваленим законом, перелік учасників бойових дій поповниться добровольцями, які були на фронті не менш як 30 днів (незалежно від перерв). На волонтерів він не поширюється.

«Переухвалено» після вето Президента В. Зеленського закон щодо верифікації соцвиплат. Внесено технічні зміни, суть документа не змінилася. Отже, отримувачі державних виплат — пенсій, допомог, пільг, субсидій, стипендій тощо — підлягають автоматичній перевірці свого матеріального становища через реєстри, бази даних. «Фільтрів» три: на етапі подання претендентом заяви, у період одержання та після завершення. Мета заходу — підвищити адресність надання державою підтримки громадянам та відсіяти тих, хто не має на неї права, але хоче надурити систему.

Варто виокремити ухвалений закон про «перезавантаження» Держбюро розслідувань. Нарешті ухвалено поправку №318, яка передбачає створення управління з розслідування справ Майдану у ДБР та переведення туди слідчих із ГПУ. Голова ДБР Р. Труба, котрий останнім часом відомий лише скандалами, позбувся посади. Новий закон передбачає, що очільник керуватиме бюро самостійно, не розділяючи повноважень із заступниками, яких він відтепер сам звільнятиме і призначатиме. Опозиція та експерти заявляють, що скасування принципу колегіальності зробить із ДБР «ручний» орган для ОП.

У середу також відбулися слухання на тему «Земельна реформа: вітчизняна модель обігу земель сільськогосподарського призначення».