• Конфлікт

На папері — громади, в житті — князівства

Віталій НАЗАРЕНКО.

Чернігівська область.

«Землю — громадам!» — одна з основних вимог об’єднаних територіальних громад. На жаль, реалізувавшись на ділі, вона подекуди породила беззаконня та вседозволеність місцевих князьків. Яскравим прикладом тому Плисківська ОТГ, керівництво якої перешкоджає селянам-трудівникам із Сиволожа — одного з найстаріших населених пунктів Чернігово-Сіверщини — реалізувати їхнє законне право на землю.

_{Пишіть, а ми відпишемо}

ГРИГОРІЙ Фокін — один із жителів Сиволожа, котрі від початку створення Плисківської ОТГ активно виступали проти приєднання їхнього села до Плисок. Він та його однодумці аргументували свою позицію сталими історичними, економічними, родинними зв’язками та близькістю із сусіднім Хорошим Озером. Тоді Фокіну та його однодумцям не вдалося відстояти власну позицію, і Сиволож, на догоду столичному лобісту мільйонеру Михайлу Голиці, об’єднався із Плисками, таким чином поховавши всі надії Хорошого Озера на утворення власної громади. Зрештою, це вже історія. А от реалії доконаної сучасності виявилися приблизно такими, як і прогнозували противники приєднання до Плисок. І тут показовим є приклад людини, яка власними мозолями заробляє на життя, працюючи на землі.

На початку лютого родина Фокіних вирішила скористатися законним правом на надання і подальшу приватизацію земель сільськогосподарського призначення. Як і належить, Григорій Олексійович, його дружина, син і донька подали заяви з викопіюваннями та картограмами до Плисківської селищної ради. Подання зареєстрували 2-го лютого, а вже 12-го — після сесії сільської ради — отримали лист, яким було обґрунтовано відмову в реалізації права на землю.

«Нам дали відповідь про те, що земля перебуває в процесі передачі з Держгеокадастру до Плисківської ОТГ, хоча ці ділянки розташовані в межах села і 25 років ніким не оброблялися. Просто кажучи, збрехали», — розповідає фермер.

Не гаючи часу, Фокіни знову подають документи на ту ж саму землю і отримують відповідь про те, що рішенням сесії сільської ради від 15 березня земля зарезервована за представниками соціальної сфери. Навздогін другій відповіді Григорій Фокін отримує ще й третю, у якій ідеться, що земля зарезервована під забудову. Зрозуміло, що цільового призначення земель ніхто не змінював, тому, як і у випадку з першою відповіддю, фермер зрозумів, що його та його рідних мають за дурнів, нехтуючи їхнім першочерговим правом на отримання у власність цих земель. Дві заяви — три різні відповіді!

У неправомірних відмовах Григорій Фокін убачає комерційний інтерес деяких сиволозьких депутатів.

«Депутати сільради Микола Бець і Олена Секерня на сесії кричали в один голос не надавати нам землю, бо, мовляв, написали заяви сім’єю, — обурюється Григорій Фокін. — А як нам треба було писати? У підсумку вийшло так, що землі надали людям, наближеним до Беця, щоб він міг згодом їх у них забрати й обробляти».

_{Доки шукав правди в судах — забрали землю}

ЗРОЗУМІВШИ, що в Плисках справедливості годі шукати, родина Фокіних подає до суду. В результаті Чернігівський окружний адміністративний суд ухвалює рішення (цитуємо дослівно): «Зобов’язати Плисківську сільську раду Борзнянського району Чернігівської області повторно переглянути заяви заявників… Визнати протиправним і скасувати рішення Плисківської сільської ради від 12 лютого 2019 року «Про відмову у наданні дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок на території Плисківської сільської ради».

Втім, незважаючи на рішення суду, Плисківська сільська рада не скасувала протиправної відмови і не компенсувала судових витрат. Уже по другому колу той самий суд зобов’язує Плисківську сільську раду переглянути рішення і надати у власність Фокіним витребувані ними земельні ділянки. І вдруге — жодної реакції від керівництва ОТГ. У зв’язку з цим Григорій Фокін подав заяву до місцевої прокуратури, яка, за фактом невиконання судового рішення, відкрила кримінальне провадження. Зрештою, як часто буває в наш час, провадження є, але справа з місця не рухається.

Доки Фокіни бігали по судах та прокуратурах, наближеним до місцевих депутатів людям надають дозвіл на розробку технічної документації, чим вони успішно й скористалися. Нині ж земля, за яку боровся Григорій Олексійович та його родина, розорана депутатом Плисківської сільської ради, який найактивніше виступав проти Фокіних.

Безпідставні відмови у наданні дозволів на розробку технічної документації не єдині махінації із землею, які практикують у межах об’єднаної територіальної громади. Найбільший ґешефт — це землі запасу! В одному тільки Сиволожу таких близько 300 гектарів, які до 2022 року перебувають у довгостроковій оренді в корпорації «Агротрейд». Ці землі — табу для селян.

«Людям вирішили роздати малопридатні для обробітку землі — вимочки, зони підтоплення та заболоченості, — каже Григорій Фокін. — Селяни навіть не знають, де їм дають землю, просто пишуть заяви, а «Агротрейд» виготовляє технічну документацію та укладає з ними договори оренди».

Таким чином, землі запасу залишаються недоторканними. Залишається тільки здогадуватись кому вони перепадуть через два роки. Разом із тим керівництво Плисківської ОТГ роздає землю тим, хто не мешкає в Сиволожі. Є серед ощасливлених навіть ті, хто відсидів кілька тюремних термінів. От тільки місцевих трударям Фокіним до землі зась!

_{Якщо все законно, то поясніть}

ГІРКО від усвідомлення того, що недалекоглядні керівники виживають із села останнього господаря, відмовляючи йому в законному праві на сакральне — землю своїх предків. Це емоційно-моральний бік конфлікту, але є й суто юридичний. Чому керівництво Плисківської сільської ради не виконує рішення суду і не надає родині Фокіних у власність законну землю? Чи правда те, що замість 300 гектарів земель запасу, які є в обробітку в агрохолдингу, людям видають малопридатні для обробітку землі? Якщо так, то як такі дії можна обґрунтувати законодавчо? На ці питання ми намагалися отримати відповідь безпосередньо у голови Плисківської сільської ради Марини Вірко. Втім, Марина Олександрівна воліє не відповідати на телефонні дзвінки. Ну що ж? Не вперше! Якщо чільниці громади не указ рішення українських судів, то куди там пресі! Та все ж сподіваємось, що голова ОТГ надасть пояснення. Принаймні газета готова надрукувати її точку зору на цей конфлікт. Паралельно з цим редакція готує запит на ім’я прокурора Чернігівської області щодо розслідування кримінального провадження за фактом невиконання рішення суду.

Народ увесь час запевняють у тому, що реформа децентралізації має на меті наблизити владу до громади. На ділі ж маємо протилежне — удільні князівства, які керуються не українським законодавством, а волею місцевих панів.