• З приводу

Не «прокнопкодавити» б країну

Михайло ГУБАШ.

Днями у Верховній Раді «зареєстрували»… Ні, не черговий законопроєкт, а чергового — «ювілейного» — кнопкодава. Десятим фальсифікатором результатів голосування народних обранців став позафракційний нардеп-мажоритарник із Закарпатської області Роберт Горват.

ЗМАХЛЮВАВ він на пленарному засіданні 4 грудня під час розгляду в другому читанні проєкту закону про надання добровольцям статусу учасників бойових дій на Донбасі. Голосуючи щодо поправки №20, Горват натиснув на дві кнопки «утримався» — за себе та за свого сусіда. При цьому, зазначили у русі «Чесно», своє кнопкодавство нардеп намагався прикрити газетою.

Днем раніше «зареєстровано» ще один рекорд кнопкодавства у ВР 9-го скликання. Нардеп Володимир Кальцев із фракції «Опозиційна платформа — За життя» дев’ять (!) разів порушив процедуру особистого голосування.

Раніше у ганебному (і протизаконному!) явищі засвітилися ще чотири їхні колеги по фракції. Ну а «першими ластівками» на ниві кнопкодавства у новому парламенті стали два члени фракції «Слуга народу».

Прикметно, що саме «Слуги народу» наприкінці червня підписали меморандум, у якому пообіцяли скласти депутатські мандати у разі неперсонального голосування. І що? Спіймані на гарячому, кнопкодави-«слуги» Литвиненко й Копанчук публічно вибачились і… знов пообіцяли передати місячну зарплату на благодійність. Отака ціна обіцянок нардепів від монобільшості.

Розв’язати проблему радикальнішим чином спробував Президент Зеленський. У вересні він подав до ВР проєкт закону, яким передбачалося дострокове позбавлення депутатських повноважень у разі неособистого голосування або відсутності без поважних причин на третині пленарних засідань (кнопкодавство і прогули між собою пов’язані). Парламент включив цей законопроєкт до порядку денного та направив його до Коституційного суду.

Проте у жовтні Верховна Рада ухвалила в першому читанні зовсім інший законопроєкт. Ним за кнопкодавство пропонується вже не позбавлення депутатства, а всього-на-всього штраф — від трьох до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 тис. до 85 тис. грн.).

То що, волю Президента проігноровано? Та ні — автором цього проєкту закону є перший заступник Голови ВР і представник Президента у парламенті Руслан Стефанчук. Тож усе узгоджено. Як той казав: «Усьо порєшалі». От тільки з ким саме?

Не секрет, що у Верховній Раді чимало депутатів-мільйонерів. Утім, вистачає там і доволі «бідних», для яких кількадесят тисяч штрафу є досить значною сумою. Тим легше буде їх «купити» в разі необхідності. Запропонують такому нардепу, нариклад, мільйон доларів, і він зі спокійною душею за добробут своєї сім’ї проголосує «як треба» не тільки за себе, а й «за того хлопця». Адже з такої суми грошей і на виплату штрафу вистачить, і на подальше безбідне життя — не тільки свого, а й дітей та онуків. Та інколи мільйонерів набагато легше підкупити, ніж людину з невеликими статками. Причина — патологічна жадібність.

Особливо небезпечна ситуація при ухваленні в парламенті доленосних для всієї країни рішень. Таких, наприклад, як ринок землі. Де гарантія, що кількадесят нардепів не будуть куплені «зацікавленими особами»?

Кому таке під силу, запитаєте ви. Та багатьом! Починаючи від українських олігархів і закінчуючи окремими країнами чи транснаціональними корпораціями. Що для них якихось сто мільйонів «зелених»? Копійки! А на кону — українська земля, яка, за найскромнішими підрахунками, коштує десятки чи й сотні мільярдів доларів (деякі політики називають суму аж 3,5 трильйона євро). Хіба просто так у ЗМІ з’явилась інформація, що в Ізраїлі вже підготували майже 100 мільярдів доларів для скуповування української землі? Навіть якщо це не так, кожний знає, що диму без вогню не буває. Та й країні-агресору легше буде одноразово витратити «копійки» на підкуп українських нардепів, аніж щороку виділяти багатомільярдні суми на продовження гібридної війни.

Тож у певний вирішальний момент (як щодо ринку землі) «неособисте голосування» з поодиноких випадків може перерости у масове, і кнопкодави можуть змінити історію України і долю її громадян. Адже подібний приклад масового махлювання вже був. За мовний закон Колісниченка — Ківалова, як з’ясувалося пізніше, «проголосували» понад 60 нардепів, які фізично не були присутні у приміщенні Верховної Ради.

Тож отак і «прокнопкодавимо» Україну.