• На прийомі у спеціаліста

Уважно прислухаймося до себе

Розмову вів

Микола ЮРЧИШИН.

Фото автора.

Дедалі частіше серед причин раптової смерті наших співвітчизників зустрічається діагноз-вирок: інсульт. Спричиняють його різні захворювання, він же являє собою гостре порушення мозкового кровообігу, яке може супроводжуватися різними функціональними порушеннями. Докладніше про цю небезпечну патологію у розмові з начальником відділу судинної нейрохірургії Інституту нейрохірургії імені академіка А. П. Ромоданова НАМНУ доктором медичних наук, професором Л. М. ЯКОВЕНКОМ.

— Леоніде Миколайовичу, відомо, що інсульти бувають різні…

— Так. Може бути геморагічний інсульт, тобто крововилив у мозок як прямий наслідок підвищеного артеріального тиску і атеросклерозу, що, до речі, зустрічається нині й у молодих людей, а також ішемічний, який розвивається через, знов-таки, гіпертонію і атеросклеротичне звуження, або стеноз, тих артерій, котрі постачають кров’ю головний мозок. На жаль, кількість інсультів невпинно зростає. Серед причин смерті людей працездатного віку ця недуга посідає друге, а в деяких регіонах і перше місце. Ця проблема настільки важлива в державному плані, що створено Українську асоціацію боротьби з інсультом.

— Які чинники спровокують гіпертонічний криз, на тлі якого може розвинутись інсульт?

— По-перше, це коливання атмосферного тиску за примхливої погоди. По-друге, важкі, часто непосильні для літніх людей навантаження, котрих слід уникати. Це не означає, що треба відмовлятися від життєво необхідної для багатьох фізичної роботи — носити воду, рубати дрова, працювати на присадибній ділянці. Однак, наскільки це можливо, у поважному віці слід обмежити фізичні навантаження і нервові потрясіння. Також у групі ризику люди, що ведуть малорухливий спосіб життя, набрали надмірну вагу, страждають від ішемічної хвороби серця, перенесли інфаркт міокарда, хворі на цукровий діабет, курці та любителі алкоголю.

— Зазвичай інсульт атакує раптово?

— Симптоми цієї недуги даються взнаки по-різному. Насамперед — це погіршення самопочуття: головний біль (частіше в потиличній ділянці), нудота, блювання, запаморочення, біль у ділянці серця і, природно, підвищення артеріального тиску. Надалі можливі занепад сил, слабкість або оніміння половини тулуба і кінцівок, сліпота, порушення мови і ковтання. Буває, що перестає бачити одне око. Мінімізація наслідків інсульту стовідсотково залежить від правильності дій хворого і його близьких за першої підозри на порушення кровообігу в мозку. Необхідно передусім припинити різкі рухи і навантаження. Хворого слід покласти в ліжко. Не варто давати йому препарати, що знижують артеріальний тиск. Відразу необхідно викликати «швидку допомогу». Коли вона приїде, будьте готові до того, що хворого покладуть у стаціонар. Не треба панікувати, якщо пацієнт опинився в лікарні без грошей для придбання дорогих медикаментів. Усі українські лікарні мають препарати для надання невідкладної допомоги, якими вони забезпечуються за держпрограмою. Якщо хворий при тямі, то їжу він має споживати легкозасвоювану, а воду — негазовану. На день потрібно вживати її не менше 1-1,5 літра. Якщо у пацієнта брак апетиту, лікар дозволяє продукти для його посилення — іноді можна і гостреньким-солоненьким посмакувати. Важливо забезпечувати щоденний гігієнічний догляд. Зазвичай хворий цілком здатний причесатись, поголитись, поїсти, просто йому іноді потрібна невелика допомога.

Людина, яка зазнала інсульту, потребує тривалого, інколи багатомісячного відновного лікування. Хірургічні ж втручання при ішемічному і геморагічному інсультах сьогодні значно дієвіші й надійніші. Операції помічні при всіх видах стенозів — атеросклеротичних звужень сонних і хребтових артерій. Це так звана реконструктивна хірургія, яка виконує ще й роль вторинної профілактики. Лікар переконаний: якщо людині загрожує ця недуга або вона вже перенесла її, оперативне втручання забезпечує повноцінне життя на багато років. І чим молодший хворий, що переніс інсульт, тих років може бути більше. Крім того, прооперований пацієнт має надію на подальше успішне лікування. Воно значно дієвіше і проводиться з меншою кількістю лікарських засобів, ніж до інсульту.

— Чи можливо запобігти цій недузі?

— Що стосується профілактики, то раджу частіше прислухатися до себе. В усьому світі люди після сорока років регулярно стежать за своїм артеріальним тиском. Що це означає? Кожен має знати свій звичайний кров’яний тиск. І якщо він час од часу піднімається або знижується, необхідно звернутися до лікаря, який призначить курс для його стабілізації. Комплексна терапія не тільки нормалізує тиск, а й поліпшує роботу серця. Щоб уберегти себе від інсульту, слід кинути курити, дотримуватися дієти, яка знижує рівень холестерину. Особливо важливо обмежити споживання здобної, жирної і смаженої їжі.

Людям із цукровим діабетом також потрібно бути пильними і постійно контролювати рівень цукру в крові.

Водночас дуже важливо опанувати мистецтво жити повноцінно після інсульту. Цьому можна навчитися на спеціальних курсах для пацієнтів та їхніх родичів. Діють вони при багатьох спеціалізованих клініках. Безкоштовні заняття покликані запобігти повторному інсульту, а також виробити оптимальний режим харчування, рухової активності тощо. Знання та навички, із якими знайомлять на курсах, дають і психотерапевтичний ефект. Окрім цього, пацієнти починають спілкуватись, обмінюючись особистим досвідом. І головне, що потрібно пам’ятати: здебільшого інсультом життя не закінчується, він, як і інші хвороби, «боїться» оптимістів. Якомога більше позитивних емоцій, яскравих вражень, щирих усмішок — і інсульт не спіткає вас знову!