Народ скаже, влада зав’яже... Василь ПІДДУБНЯК. Свій гостинець («під ялинку») зробив українським селянам Комітет Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин. І який! ЗАСЛУХАВШИ і обговоривши, як той казав, важливе для держави питання, комітетчики рекомендували парламенту: ухвалити у другому читанні та в цілому законопроєкт щодо обігу земель сільськогосподарського призначення. Доленосний документ цей, правда, і зараз нагадує велике решето: дірок у ньому не менше, ніж зірок у небі над парламентом! Поки селяни намагаються з’ясувати, що на цей раз підсунула їм влада — журавля в небі чи кота в мішку, міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тимофій Милованов на своїй сторінці у Фейсбуці обнародував власне бачення законопроєкту в новорічній версії. Рік новий, а в законопроєкті, по суті, нічого нового. Майбутній закон, щоправда, передбачає: купувати земельні ділянки зможуть громадяни України, держава, місцеві громади, українські підприємства, засновані українцями. «А ми ж як?» — дружним хором запитують маєтні іноземці, які сплять і бачать себе власниками українських просторів. Міністр Тимофій Милованов на цю доленосну для імпортних грошових лантухів цікавість відповів коротко: «Питання доступу іноземців до землі вирішуватимуть лише українці на референдумі». Не обійшов увагою урядовець і банкірів, зауваживши про те, що і у банків буде можливість кредитувати та отримувати в заставу земельну ділянку, а в разі переходу останньої у власність банку вона має бути продана протягом двох років. На слуху ще одна «новація», яку встановлює законопроєкт щодо земельного обігу: в одні руки — не більше 10 тисяч гектарів! Варто згадати і про те, що, згідно із цим документом, з 1 жовтня вже нинішнього року скасовується мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення. На благо чи на лихо? Голова Комітету Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин Микола Сольський налаштований оптимістично. На сайті Liga.net він виклав аж п’ять основних положень законопроєкту щодо обігу сільгоспземель. Відома пісня на той самий лад: «Купувати землю зможуть лише українці та компанії, засновані громадянами України, а також місцеві громади і держава; передбачено, що ліміт концентрації землі в одних руках складе не більше 10 тис. га…» Саме питання обмеження концентрації землі в одних руках — найуразливіше. Дискусії навколо нього не стихали навіть за новорічними і різдвяними столами. Не уникнув цієї теми і радник Прем’єр-міністра України Олексій Мушак. На своїй сторінці у соцмережі «Фейсбук» він, властиво, підтримав «погляди на українську землю» панів Милованова і Сольського. Пан Мушак повідомив, що в державі планується запровадити систему трирівневого обмеження в «освоєнні» українських чорноземів грошовитими «цілинниками». Ось як він бачить означену систему (стилістика допису збережена. — В. П.): «1. Жодне українське підприємство не може мати у власності більше 10 тис. га землі; 2. Жоден власник землі сукупно не може володіти більше 10 тис. га. Незалежно від кількості заснованих ним підприємств, сумарно на них всіх накладається ліміт 10 тис. га. Для прикладу, 10 компаній по 1 тис. га може бути, а 11 — ні. Те саме стосується 20 юросіб — кожен з них може мати по 500 га, а вже 21 — система не пропустить. 3. Саме цікаве з долями у статуті компаній. Обмеження комплексне. Скажімо, умовний «Калитка» як фізособа володіє 500 га землі, також має 50% агрокомпанії «Ні продажу землі іноземцям» з парком новеньких John Deere та земельним банком у власності 5000 га, 30% у ТОВ «Латифундист», яке володіє 6000 га, та 100% компанії «Хомленд» з 4000 га. Вважається, що сумарно «Калитка» володіє 8800 га =500+2500 (0.5*5000) + 1800 (0.3*6000) +4000. Це значить, що нова компанія, де він буде єдиним засновником, зможе купити лише 1200 га. А якщо структура власності 50% на 50%, то така компанія буде обмежена 2400 га». Радник глави уряду Олексій Мушак також повістив, що законом про обіг земель передбачена синхронізація всіх реєстрів для виконання функції контролю. В разі перевищення ліміту надлишкова земля вилучається за рішенням суду та продається на електронних торгах. Теоретично зрозуміло, що не все… зрозуміло. Та й не чути, щоб чинні вітчизняні латифундисти надто печалились і відклали новорічні подорожі на Мальдіви чи в офшорні зони… А тим часом, як пише «Укрінформ», Велика палата Конституційного суду розглядає подання 46 народних депутатів про тлумачення положень першого речення частини першої статті 13-ї і частини першої статті 14-ї Основного Закону, в яких ідеться про право власності народу на землю. Суддя-доповідач у цій справі Віктор Колісник зауважив: «Мною було направлено 14 запитів до науковців, закладів вищої освіти і наукових установ, у яких я просив висловити позиції стосовно порушених у конституційному поданні питань». Поки суд та діло, голос подали представники Верховної Ради і Президента у Конституційному суді Ольга Совгиря і Федір Веніславський: «Просимо суд закрити провадження у справі у зв’язку з тим, що не було наведено аргументів для необхідності тлумачення Конституції в цій частині». Народний депутат Сергій Власенко з цього приводу зазначив: «Питання не лише у можливості продажу землі іноземцям. У ці закони закладена можливість самовільної зміни власником цільового використання землі, зняття певних контрольних функцій держави, зокрема скасовуються сівозміни для сільськогосподарських земель. Наша правова позиція полягає в тому, що такі питання може вирішувати лише український народ, як власник усіх земель України». Поки народ святкує, час іде, і закон про ринок землі в Україні може бути проголосований у Верховній Раді якщо не в січні, то вже у лютому. А от коли відбудеться отой «земельний» плебісцит — ніхто не знає. Та й чи відбудеться взагалі. Попереду весна, і народові, зрозуміло, не до референдумів. Може, на це й розрахунок?.. |