Зимові птиці

Микола ЛУКІВ.

Стоять, зіщулившись, бори,

Ведмедям літо сниться.

Метуть сніги, гудуть вітри —

А як же бути птицям?

Ані поживи, ні тепла,

Ні захисту від стужі.

Одна надія — два крила,

Одне забрало — мужність.

Тріщать дуби. Холоне кров.

Нелегко в світі жити.

А рідних парків і дібров

Несила залишити.

І хай добути до весни

Не кожен має щастя,

Та як співатимуть вони —

Ті, хто весни діждався!