Версія для друку До списку статтей Як виготовляють штучний сніг? Штучний сніг
народжується у спеціальній керованій комп’ютером установці за назвою «снігова
гармата». Насправді він мало чим відрізняється за природного. Бо штучні
шестигранні сніжинки (а то й просто пластинки) — це та ж заморожена вода. Вони
так само тануть, потрапляючи на теплу руку чи обличчя, обертаючись на дрібнюні
крапельки води. У «сніговій
гарматі» відбуваються ті ж процеси, що і при народженні природного снігу. Однак
цикл створення штучних «білих мух» укорочений у часі у десятки, а то й сотні
разів. Зокрема, головним вузлом снігогенератора є вентилятор великої
потужності, що обертається на дуже високій швидкості. Він створює безперервний
потік повітря, в який потім упорскуються міріади найдрібніших крапельок води.
Таким чином утворюється така собі «штучна хмара». Саме вона й формує заготовки
для майбутніх сніжинок — центри конденсації. Закручуючись і перемішуючись, цей
водяний пил вилітає зі «снігової гармати», продовжуючи формувати повноцінні
шестикутні сніжинки вже за її межами. У результаті на відстані 20-40 метрів од
дульного зрізу гармати на землю опускається штучний сніг... Із точки зору
лижників, він навіть кращий, оскільки природний може мати густину, не вельми
придатну для катання на лижах. А снігові машини, керовані комп’ютером, завжди
створюють штучний сніг найоптимальнішої для зимових видів спорту густини. До речі,
перші снігові гармати, а з ними і штучний сніг, з’явилися 1950 року. Батьки
винаходу — американці Хант, Річі і Пірсом. Розробка була найбільше затребувана
у спорті. 1980-го на зимових Олімпійських іграх у Лейк-Плесіді вперше змагання
відбувалися саме на штучному снігу. Нині ж повсюди на зимових курортах та
спортивних комплексах, включно й із Україною, можна побачити «снігові гармати». Версія для друку До списку статтей | |