• Відповідає «Соняшник»

Як виготовляють штучний сніг?

Штучний сніг народжується у спеціальній керованій ком­п’ютером установці за назвою «снігова гармата». Насправді він мало чим відрізняється за природного. Бо штучні шестигранні сніжинки (а то й просто пластинки) — це та ж заморожена вода. Вони так само тануть, потрапляючи на теплу руку чи обличчя, обертаючись на дрібнюні крапельки води.

У «сніговій гарматі» відбуваються ті ж процеси, що і при народженні природного снігу. Однак цикл створення штучних «білих мух» укорочений у часі у десятки, а то й сотні разів. Зокрема, головним вузлом снігогенератора є вентилятор великої потужності, що обертається на дуже високій швидкості. Він створює безперервний потік повітря, в який потім упорскуються міріади найдрібніших крапельок води. Таким чином утворюється така собі «штучна хмара». Саме вона й формує заготовки для майбутніх сніжинок — центри конденсації. Закручуючись і перемішуючись, цей водяний пил вилітає зі «снігової гармати», продовжуючи формувати повноцінні шестикутні сніжинки вже за її межами. У результаті на відстані 20-40 метрів од дульного зрізу гармати на землю опускається штучний сніг...

Із точки зору лижників, він навіть кращий, оскільки природний може мати густину, не вельми придатну для катання на лижах. А снігові машини, керовані комп’ютером, завжди створюють штучний сніг найоптимальнішої для зимових видів спорту густини.

До речі, перші снігові гармати, а з ними і штучний сніг, з’явилися 1950 року. Батьки винаходу — американці Хант, Річі і Пірсом. Розробка була найбільше затребувана у спорті. 1980-го на зимових Олімпійських іграх у Лейк-Плесіді вперше змагання відбувалися саме на штучному снігу. Нині ж повсюди на зимових курортах та спортивних комплексах, включно й із Україною, можна побачити «снігові гармати».