• З приводу

Голокост і Голодомор

Олег ЛЯШКО.

УВЕСЬ цивілізований світ учора вшановував жертв Голокосту — однієї з найтрагічніших сторінок історії людства. Давньогрецькою мовою слово «голокост» означає всеспалення. В меморіальному комплексі Яд ва-Шем у Єрусалимі (Ізраїль) зберігаються дані про 4 мільйони євреїв — поіменно ідентифікованих жертв цього геноциду. Взагалі внаслідок Голокосту загинуло понад 6 мільйонів чоловік, у тому числі в Києві у Бабиному Яру.

Щиро співчуваючи невинно убієнним під час Голокосту та їхнім родинам (чи не у кожній єврейській сім’ї в Україні хтось загинув), водночас я не розумію історичної несправедливості в наш час.

Верховна Рада України визнала Голокост геноцидом євреїв ще у 2008 році. Я тоді вже був народним депутатом і, звісно, голосував ЗА. Але чому тоді кнесет досі — минуло 12 років — не визнає Голодомор геноцидом народу українського?

Чи, на думку єврейських депутатів, Голокост був, а Голодомору не було? Чи вони не бачили розсекречених архівних документів, у яких написано: «Причина смерті — українець»? Чи вони не знають, що США та інші цивілізовані країни давно визнали Голодомор геноцидом українського народу? Чи 3,5 мільйона українців, які померли від мору голодом, — це мало, щоб визнавати ці страшні події геноцидом? Чи Україна не зробила дружнього кроку щодо Ізраїлю, вже давно визнавши геноцидом Голокост?

Торік на зустрічі з прем’єр-міністром Ізраїлю Беньяміном Нетаньягу ми з колегами порушили питання визнання кнесетом Голодомору геноцидом українського народу. Але найбільше мене обурює те, що цю надважливу проблему не піднімають публічно чинні Президент, Прем’єр-міністр, Голова Верховної Ради і глава МЗС.

Серед авторитетних і впливових людей нашої країни дуже багато євреїв. Закликаю їх не мовчати, а постійно звертатися до кнесету стосовно визнання Голодомору геноцидом українців. І довести цим, що Україна для них — Батьківщина, а не місце проживання і самореалізації.

Заради історичної справедливості. Заради вічної незгасимої пам’яті про невинно убієнних жертв геноцидів.