![]()
Синички снідають Михайло орнітолог.
— ТУК-тук-тук, тук-тук-тук, — почув я за вікном своєї кімнати. Меткі синички, вчепившись за хліб лапками, снідають. — Ромчику, вставай! — гукнув я внукові. — Синичка зиму принесла. Вночі земля, дахи будинків, дерева і кущі — геть усе покрилося білою пухкою ковдрою. До годівнички звідусіль почали злітатися синиччині родичі: блакитна, чорна, повзик. А ще до щедрого столу прилетів великий строкатий дятел. Головному хірургу я дав шматочок м’яса. Він не промине жодного короїда, що вп’явся в живе тіло деревини. Та ще ж пташенят виведе кожна пташина сім’я. Тільки треба подбати про пернатих охоронців-трудівників, скрутної для них пори року. Нашвидкуруч їдальню для птахів можна зробити з літрового пакета з-під соку, молока, кефіру — вирізати з протилежних боків отвори, а до верхівки пакета прикріпити мотузок чи дріт, щоб підвісити на гілці. Але краще зробити годівницю з дашком і боковими стінками — тоді сніг не замітатиме корму. Не забуваймо щоденно підгодовувати птахів! |