Вівторок, 11 лютого 2020 року № 10 (19758)
http://silskivisti.kiev.ua/19758/print.php?n=44679

  • Літа молодії

Реалізуватись і надихнути інших

Христина ГОРВАТ.

Таке завдання ставить перед собою студент Київського національного університету ім. Тараса Шевченка Валентин Фречка. Розповіді про нього та його винахід були надруковані у кількох вітчизняних та закордонних наукових журналах. Чим же молодий українець так зацікавив наукову спільноту? Виявляється, він розробив технологію виготовлення екопаперу з опалого листя.

ВАЛЕНТИН народивсь у селі Сокирниця Хустського району Закарпаття. Його батьки — підприємці. «Мені завжди було цікаво, як улаштоване наше життя, — розповідає юнак. — Тому, мабуть, улюбленими шкільними предметами були біологія та хімія».

Першу наукову роботу про фільтри зі шкаралупи волоського горіха він написав, ще будучи школярем і слухачем Малої академії наук України. З проєктом переробки опалого листя поїхав у Кенію на міжнародний конкурс і переміг. Незабаром презентації його винаходу відбулись у Тунісі, Сербії, США. А коли робота наблизилася до захисту доцільності проєкту, географія поїздок значно розширилася — Нідерланди, Австрія, Мексика…

У чому ж цінність та новизна технології Валентина Фречки? Як відомо, процес традиційного виробництва паперу дуже довгий. Сировиною для целюлозно-паперової промисловості є деревина. Тобто треба рубати ліс, вантажити його і везти до фабрик, якийсь час потрібен і на переробку. А за технологією молодого винахідника на виробництво паперу потрібно всього вісім годин. 150 хвилин листя вариться, 10 хвилин його вибілюють.

Валентин пропонує розташовувати заводи для виготовлення паперу з опалого листя там, де його накопичується найбільша кількість. Збиратимуть листя спеціальними машинами, схожими на газонокосарки. Вони підгортатимуть листяну масу, формуючи її в тюки, які тривалий час можна зберігати в ангарах або й просто неба. На заводі сировину поміщатимуть у спеціальний бокс, щоб очистити від сміття: скла, поліетиленових пакетів, решток інших відходів. Листя не потрібно мити, сушити, перемелювати — всю масу завантажують в автоклав і варять. Одержану чисту целюлозу вибілюють. З неї і виходить папір.

«Моя технологія абсолютно безпечна для довкілля, адже ми не застосовуємо сполук, які містять хлор, сірку та нітроген. Утворення целюлози відбувається в лужному водному середовищі герметичного пристрою, що унеможливлює потрапляння побічних продуктів у довкілля», — пояснює Валентин Фречка.

Виготовлення пробних партій дало результати, що відкривають великі перспективи. Початкові хімічні аналізи листя та вихідної продукції не показали вмісту ні радіонуклідів, ні важких металів у структурі волокна, що свідчить про безпечність продукції. Утім, це ще потребує додаткової перевірки.

У природному середовищі папір із листя піддається повному розкладанню впродовж 35-40 днів, адже у його складі немає синтетичних клеїв, наповнювачів тощо. З нього можна виготовляти широкий асортимент продукції: пакети, посуд, картон, тару та інше.

Новим екологічно чистим проєктом уже зацікавилися виробники. Житомирський картонний комбінат запропонував Валентину Фречці реалізувати його на цьому підприємстві. Перша партія пеперу з листя вже виготовлена.

«Ті завдання, які зараз постають, усе більше мене захоплюють, — каже винахідник. — Я працюю над удосконаленням і себе, і своїх проєктів. Також я дуже хочу, щоб мій приклад надихав на досягнення інших».