• Новини АПК

_{Погода дещо «виправилася»}

Устина ГРЕЧАНЮК.

ЗАВДЯКИ дощу і мокрому снігу, які пройшли майже по всій території України, запаси вологи в ґрунті під озимими культурами збільшилися. Хоча загалом через підвищений температурний режим і відсутність опадів нинішні осінь та зима були несприятливі для озимини.

Найнижчий рівень зволоження ґрунту — 19-21% зафіксований на півдні, в Закарпатській, Сумській, Чернігівській та Тернопільській областях — 28-30%. За повідомленням Мінагропроду, протягом першої декади лютого, стан озимих культур суттєво не змінивсь. У південних і південно-східних степових зонах спостерігалося незначне відростання та помірна вегетація рослин в аномально теплі дні.

_{Джмелі тікають на північ}

НАУКОВЦІ б’ють на сполох: зростання температури земної атмосфери призводить до стрімкого зменшення популяції джмелів. Дослідники з Університетського коледжу Лондона (Велика Британія) проаналізували дані про цих комах, зібрані в 1901-1974 рр. і у 2000-2014 рр. З’ясувалося, що в останні роки ймовірність знайти місцину із джмелиними гніздами зменшилася в середньому на 30%. Окрім цього, дослідження показало, що ці комахи у Європі та Північній Америці масово переселяються у північні райони. Це, наголошують учені, напряму пов’язує зменшення популяції джмелів із глобальним потеплінням. Також причинами загибелі цих одних із найважливіших запилювачів рослин науковці називають зникнення природних середовищ їх існування, застосування хімікатів та хвороби.

Тим часом українська компанія Agrolabs із Дніпра винайшла пристрій, який дає змогу порахувати кількість джмелів у вулику. Винахід виявився надзвичайно затребуваним, перші його зразки миттєво розкупили фермери з різних країн, компанія має велику кількість передзамовлень. За словами творців винаходу Михайла Лазаренка і Максима Горінова, врожай від незапилених та запилених рослин відрізняється вдвічі, тому аграрії витрачають чималі кошти на купівлю джмелів. Але вручну рахувати цих комах нереально. Пристрій дніпровців дозволяє це робити з допомогою автоматичних дверцят на льотках вуликів, які працюють від маленької батареї, заряду якої вистачає на вісім тижнів (саме стільки живуть джмелі). Також прилад дає змогу моніторити активність комах. Бо після транспортування джмелі можуть бути неактивними, що негативно позначається на якості запилення та врожайності культур.

_{Зібрати недостатньо, треба зберегти}

ПОПРИ те що в Україні кілька останніх років активно будуються елеватори, їх все ще не вистачає, аби задовольнити попит. Через це, зауважують аналітики зернового ринку, зберігальні підприємства невиправдано завищують ціни на свої послуги, які до того ж не завжди належного рівня.

Сьогодні загальна потужність ємностей зберігання врожаїв зернових, бобових і олійних в Україні — 78,3 млн тонн. Зараз у країні 1237 елеваторів, це на 7% більше, ніж було в 2017 році. З них сертифікованих, які не лише зберігають, а й поліпшують якість зерна, — 800. Головним чином на елеваторах зберігається збіжжя пшениці, ячменю, кукурудзи. Основні потужності зосереджено в Одеській, Миколаївській, Кіровоградській, Полтавській і Вінницькій областях.

Утім, якщо із елеваторами ситуація хоч і напружена, але не критична, то із картоплесховищами — катастрофічна. Їх в Україні вистачає на близько 300 тис. т продукції, за мінімально необхідного рівня для задоволення внутрішніх потреб — 1,5 млн т. «За останні п’ять років сховища на 350 тис. тонн втратили придатність до використання», — повідомляє директорка Української асоціації виробників картоплі Оксана Руженкова. За її словами, цього року виробники бульб розраховують на компенсацію будівництва сховищ у рамках державної програми з розвитку садівництва. «Якщо на наші потреби уряд надасть близько 200 мільйонів гривень, ми зможемо збудувати картоплесховищ на 100 тисяч тонн, що хоч трохи знизить дефіцит», — наголосила О. Руженкова.

Нині внутрішнє споживання картоплі становить близько 4,5 млн т при виробництві 20 млн т. На присадибних ділянках вирощується 95% цього овочу. Переробні потужності в Україні — лише близько 250 тис. т картоплі.