П’ятниця, 14 лютого 2020 року № 11 (19759)
http://silskivisti.kiev.ua/19759/print.php?n=44723

  • Відповідає «Соняшник»

Як гірські козли тримаються на прямовисних скелях?

Це, справді, дивовижно спостерігати або навіть бачити фотографії, як ці тварини стоять, а то й бігають по майже вертикальних височенних скелях. При цьому, не напружуючись, часом ще щось жують. І не падають! В Альпах вони і пасуться, і ночують високо в горах, можуть підніматися до 3500 метрів над рівнем моря. До того ж стояти на буквально крихітних скельних виступах і навіть по них бігати. Хіба що на зовсім рівній відвісній стіні козли не втримаються…

Передовсім справа у будові копит гірського козла. Справа в тому, що копита у цих тварин хоч і вузькі та тверді, проте здатні широко розсуватися. До них прилягають м’які дуже чуттєві подушечки, які також частково охоплюють камінь, на який наступила тварина. Чим водночас створюють додаткове зчеплення.

Звичайно, в цьому ділі не менш важливі і виняткове почуття рівноваги, точна координація рухів і гострий зір, котрі дають змогу миттєво помітити нерівності стінки. Так, якщо камінь, на який наступив козел, виявиться завузьким, тварина тут же відштовхується і стрибає далі, затим іще далі й далі…

Але й цим здатності цих козлів не обмежуються. На північному сході Марокко є такі гірські козли, які спускаються у долини і лазять навіть по деревах арганії, щоби поласувати її плодами. Причому по їхніх кострубатих стовбурах часом добираються до верхніх гілок — на висоту понад 10 метрів! І це також, кажуть, варто побачити.