|
Версія для друку На головну Українці — жертви Бабиного Яру Олена КОЩЕНКО. 78
років тому в столиці України німецькі окупанти вчинили масові розстріли
представників українського націоналістичного підпілля. УРОЧИЩЕ на
північно-західній околиці Києва Бабин Яр сьогодні знає увесь світ, бо воно
стало одним із символів злочинності нацистського режиму Німеччини у роки Другої
світової війни. Тут починаючи з 29 вересня 1941-го і аж до 6 листопада 1943-го,
коли в Київ увійшла Червона армія, окупаційна влада знищила понад 100 тисяч
чоловік — киян різних національностей, які не встигли полишити місто, євреїв,
військовополонених, в’язнів Сирецького концтабору, священників та підпільників
— учасників різних течій українського визвольного руху. Масові розстріли
останніх припали на кінець лютого початок березня 1942 року. Загалом у Бабиному
Яру, за підтвердженими даними, був знищений 621 український патріот. Відомо, що
першими від рук нацистів прийняла смерть група українських націоналістів на
чолі з Романом Бідою. В середині грудня 1941-го заарештували працівників
редакції газети «Українське слово» Івана Рогача, Петра Олійника, Ярослава
Оршана-Чемиринського, Івана Кошика, Яківа Шумедлу. На початку лютого 1942-го
прокотилася нова хвиля арештів і розстрілів. У Бабиному Яру обірвалося життя
української поетеси, члена підпілля ОУН (мельниківці) Олени Теліги та її
чоловіка Михайла Теліги. Там також покояться тіла поета-закарпатця Івана
Ірлявського, професора Гупала. Окупанти відібрали життя і в інженерів Романіва
та Сиченка, проректора Київської політехніки учасника визвольних змагань
1917-1919 років Тодота Черидниченка. Голову Київської облспоживспілки
Бондаренка німці розстріляли разом із дружиною та дітьми. Лицарською смертю
загинув провідний член ОУН Домазар-Діброва, який на стіні камери Лук’янівської
в’язниці кров’ю вивів: «Спливаю кров’ю, але не зраджу тайни друзів»… Наскільки
потужний був спротив членів українського націоналістичного підпілля
нацистському окупаційному режимові, свідчить хоча б таке архівне «Донесення про
події в СРСР» №164 у ставку Гітлера, датоване 4 лютого 1942 року. «У Київській
області наша боротьба проти комуністів все більше трансформується в боротьбу
проти національних українських формувань, — ідеться у документі. —
Конфіскований письмовий матеріал, а також свідчення різних арештованих в
останній час прихильників Бандери знову доводять, що їх неможливо залучити до
будь-якої позитивної співпраці. Тому лишається тільки повністю знищити цей
рух», Як не
намагалися нацисти, втікаючи з Києва, приховати сліди своїх злочинів у Бабиному
Яру, як не замулювала радянська пропаганда пам’ять нашого народу тлумаченням,
буцімто з фашистськими загарбниками у столиці героїчно боролися лише Червона
армія та комуністи-підпільники, все ж український народ зберіг свою справжню
історію. Бабин Яр — наша земля, тут загинули наші герої. А не лише представники
єврейського народу, як стверджують ті, хто докладає величезних зусиль, аби на
цьому місці постав музей виключно жертв Голокосту. Сьогодні ми
знаємо поіменно 459 членів ОУН, які прийняли смерть у Бабиному Яру. Їхні імена,
а також псевдо тих, чиї особи так і не вдалося встановити, викарбувані біля
Пам’ятного хреста в урочищі. Два роки тому було відкрито пам’ятник Олені
Телізі. Знаково, що
цієї скорботної для українських патріотів пори у Бабиному Яру не побував жоден
із можновладців. Вони чомусь здебільшого позують перед об’єктивами фотоапаратів
та телекамер у дні вшанування жертв Голокосту… Натомість небайдужі кияни та
члени патріотичних громадських організацій ідуть і йдуть до пам’ятника Олені
Телізі та Пам’ятного хреста, щоб ушанувати героїв, які віддали своє життя за
незалежність і соборність України. Насторожує
не тільки історична «однобокість» владців. А й те, що урочище Бабин Яр (не без
сприяння зацікавлених у цьому кремлівських пропагандистів) перетворилось на
предмет політичних, а подеколи й міжнаціональних і міжрелігійних суперечок.
Досі не припиняються спроби знищити правду стосовно загибелі від рук нацистів
тисяч патріотів, які своє життя присвятили боротьбі за Україну. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Любов народу ох непостійна ЧитатиСОЦІОЛОГИ провели свіжі заміри суспільної
думки і дізналися таке: у лютому порівняно з торішнім груднем із 62 до 47%
зменшилося число респондентів, котрі схвалюють дії Президента В. Зеленського,
натомість із 25 до 40% зросла кількість незадоволених його роботою. До самого
очільника держави у лютому позитивно ставилися 47% опитаних, а негативно — 24%
(у грудні — 60 і 14% відповідно). Верховну Раду за звичкою зненавиділи дуже
швидко: з 35 до 19% поменшало тих, хто її дій не схвалює, і з 49 до 70%
побільшало критиків. Відставки уряду О. Гончарука хочуть 44% опитаних.
Запевняють: до епідемії готові ЧитатиСТАНОМ на сьогодні серед країн Європи — не
членів ЄС вірусу COVID-19 поки що немає в Україні, Молдові, Боснії та
Герцеговині, Чорногорії, Албанії, Сербії, Туреччині та Вірменії. Але ВООЗ
застерігає: думати, що якась держава вбережеться від коронавірусу, — помилка.
Україна готується протидіяти епідемії. 67 мільйонів гривень, що залишилися
після закупівлі препаратів для онкохворих, спрямували на придбання засобів для
протидії поширенню вірусу. Головний санлікар В. Ляшко запевнив, що в кожному
регіоні визначено по дві госпітальні бази з інфекційними боксами — їх близько 2,5
тисячі (загалом в інфекційній мережі лікарень понад 12 тисяч ліжок) і
спеціальні бригади «Швидкої екстреної допомоги». Також за потреби інші
відділення перепрофільовуватимуть, як це відбувається щороку в період спалахів
грипу.
Кадровий «струс» ЧитатиНЕДОВГО протрималася «єдність» у владній
команді: у середу, 4 лютого, на вимогу Президента В. Зеленського депутати
зберуться на позачергове засідання, за повідомленням джерел, головним чином із
приводу кадрових змін в уряді. Поширюється інформація про заміну керівників
МЗС, МОЗ, Мінсоцполітики, МінТОТВПО та, можливо, віце-прем’єра з питань
промисловості. Циркулює інформація про відставку Прем’єра О. Гончарука (хоча
Голова ВР Д. Разумков запевнив, що відповідної заяви від глави уряду не
надходило). Раніше з’явилося припущення, що главою уряду може стати «творець»
пенсійної реформи часів В. Януковича С. Тігіпко, але у фракції «Слуга народу»
його спростували.
Новації для педагогів-пенсіонерів ЧитатиЗГІДНО з Законом «Про повну загальну
середню освіту», ухваленим у січні, вчителі пенсійного віку з 1 липня будуть
переведені на контракт терміном 1 рік. Профспілка працівників освіти і науки
б’є на сполох: це в подальшому може призвести до одночасного звільнення понад
70 000 вчителів. Однак у МОН заспокоюють, що такого не буде. Залишати на роботі
пенсіонера чи звільнити, визначатимуть директори шкіл, які своєю чергою теж
працюють за контрактом і відповідно мають бути зацікавленими у доборі фахового
педколективу. У міністерстві пояснили, що цим законом хочуть запровадити
максимум інструментів, аби мотивувати всіх освітян працювати на результат. Що з
цього вийде, побачимо пізніше.
Хто не встиг — покваптеся Читати1 КВІТНЯ розпочнеться другий етап
медреформи. Підсумки перебудови «первинки» підбила міністр охорони здоров’я З.
Скалецька: станом на 1 березня декларацію з сімейними лікарями уклали 29
мільйонів українців. Через місяць запрацює Програма медичних гарантій,
відповідно до якої пацієнт із направленням сімейного лікаря зможе отримувати
оплачену державою амбулаторну і стаціонарну медичну допомогу, хірургічне
втручання, пройти обстеження, зробити вакцинацію, аналізи, діагностику тощо. У
міністерстві закликали тих громадян, які ще не уклали декларації, оперативно це
зробити.
Комунального «дива» не сталося ЧитатиВИСОКІ цифри у платіжках стали чи не головним
батогом минулої влади, а бажання великої частини населення платити за спожиті
послуги суттєво менше — ледь не основним сподіванням на владу нинішню. З
«комуналкою» справді біда: за даними Держстату, заборгованість населення у
січні зросла на 6,7% і сягнула 61,5 мільярда гривень (без електроенергії). Від
початку року укладено 4,9 тис. договорів про реструктуризацію боргів на
загальну суму 38,6 млн грн. Першого місяця року домогосподарства сплатили за послуги
19,5 млрд грн — 83,1% нарахованої суми, за електрику — 5,5 млрд грн. Найвищий
рівень оплати у Київській, Тернопільській та Сумській областях, найнижчий — у
Донецькій, Луганській, Одеській і Черкаській. Свіжі результати соцопитування
свідчать про таке: у лютому 21% респондентів указали, що витрачають на
«комуналку» понад половину доходу сім’ї (2015-го — 6%). А 46% вважають, що вона
за рік збільшилась.
Корупційний «віз» у землю вріс ЧитатиКУРЦІ — просо, а українцю — переживання
щодо корупції у вищих ешелонах влади, які курсують від виборів до виборів. Торік
вони загострилися ледь не до масової істерії в інформпросторі й спричинили
«електоральну революцію». Прийшла весна, а з нею і розчарування 83%
респондентів, які повідали соціологам, що, на їхню думку, боротьба з корупцією
у владі неуспішна (прогрес побачили лише 12% опитаних). Також 80% респондентів
у лютому (в грудні — 71%) не бачать просування в розслідуванні резонансних
кримінальних справ. В оцінці успішності влади у припиненні воєнних дій на
Донбасі також спад: успіх бачать лише 25% опитаних (у грудні — 40%).
|