|
Версія для друку На головну Лідери окупності Устина ГРЕЧАНЮК. ЯК СВІДЧАТЬ
розрахунки Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», за
підсумками минулого сільськогосподарського сезону найвищий показник
прибутковості — 47,2% — має просо. За словами
директора інституту академіка НААН Юрія Лупенка, позаторік ця культура також
була у лідерах рентабельності (34,7%), поступаючись лише хмелю. «Але минулого
сезону хмелярство посунули з п’єдесталу і просо, і жито», — констатував учений. Щодо
збитковості, то сумне лідерство залишається за виробництвом цукрових буряків
(-16,3%), тоді як гречка і горох, що були в мінусі у 2018-му, торік стали
прибутковими. Вода, вода... УПРАВЛІННЯ
облводресурсів направило в Держводагентство України пропозицію про вартість
транспортування дніпровської води на поливний сезон 2020 року (він зазвичай
починається в квітні). Її мають намір збільшити приблизно на п’ять відсотків,
щоб компенсувати витрати на зростання мінімальних зарплат з січня нинішнього
року та інфляційні втрати. Відтак овочі
і фрукти влітку вчергове можуть зрости в ціні, адже здорожчання води аграрії
долучать до вартості готової продукції. Нагадаємо,
що на початку лютого в Україні зросли в середньому на 15-20% — залежно від
регіону — тарифи на водопостачання та водовідведення для побутових споживачів. Споживач обирає зручність ОСТАННІМИ
роками в Україні зростає попит на напівфабрикати, тож ринок цієї продукції
постійно розвивається, зростає конкуренція між її виробниками. Найбільше
українці купують м’ясні напівфабрикати. На їх частку припадає понад 95%
українського ринку. Відповідно частка рибних напівфабрикатів коливається від 4
до 5%. А очолюють рейтинг популярності пельмені. Їх виробляють практично всі
компанії, що спеціалізуються на замороженій продукції. Крім них, згідно з
дослідженнями компанії Pro-Consulting, українці полюбляють курячі
напівфабрикати, заморожені млинці і котлети. При цьому останнім часом споживач
усе більше віддає перевагу не низькій ціні, а звертає увагу на якість
напівфабрикату. Він хоче мати можливість швидко, без зайвої мороки приготувати
смачну і безпечну для здоров’я страву. На думку
фахівців, ринок напівфабрикатів щороку збільшуватиметься. На це впливають
процеси урбанізації, а також те, що все більша кількість людей досить часто
харчується не вдома. Як відомо, багато закладів харчування економкласу готують
страви із заморожених напівфабрикатів. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Любов народу ох непостійна ЧитатиСОЦІОЛОГИ провели свіжі заміри суспільної
думки і дізналися таке: у лютому порівняно з торішнім груднем із 62 до 47%
зменшилося число респондентів, котрі схвалюють дії Президента В. Зеленського,
натомість із 25 до 40% зросла кількість незадоволених його роботою. До самого
очільника держави у лютому позитивно ставилися 47% опитаних, а негативно — 24%
(у грудні — 60 і 14% відповідно). Верховну Раду за звичкою зненавиділи дуже
швидко: з 35 до 19% поменшало тих, хто її дій не схвалює, і з 49 до 70%
побільшало критиків. Відставки уряду О. Гончарука хочуть 44% опитаних.
Запевняють: до епідемії готові ЧитатиСТАНОМ на сьогодні серед країн Європи — не
членів ЄС вірусу COVID-19 поки що немає в Україні, Молдові, Боснії та
Герцеговині, Чорногорії, Албанії, Сербії, Туреччині та Вірменії. Але ВООЗ
застерігає: думати, що якась держава вбережеться від коронавірусу, — помилка.
Україна готується протидіяти епідемії. 67 мільйонів гривень, що залишилися
після закупівлі препаратів для онкохворих, спрямували на придбання засобів для
протидії поширенню вірусу. Головний санлікар В. Ляшко запевнив, що в кожному
регіоні визначено по дві госпітальні бази з інфекційними боксами — їх близько 2,5
тисячі (загалом в інфекційній мережі лікарень понад 12 тисяч ліжок) і
спеціальні бригади «Швидкої екстреної допомоги». Також за потреби інші
відділення перепрофільовуватимуть, як це відбувається щороку в період спалахів
грипу.
Кадровий «струс» ЧитатиНЕДОВГО протрималася «єдність» у владній
команді: у середу, 4 лютого, на вимогу Президента В. Зеленського депутати
зберуться на позачергове засідання, за повідомленням джерел, головним чином із
приводу кадрових змін в уряді. Поширюється інформація про заміну керівників
МЗС, МОЗ, Мінсоцполітики, МінТОТВПО та, можливо, віце-прем’єра з питань
промисловості. Циркулює інформація про відставку Прем’єра О. Гончарука (хоча
Голова ВР Д. Разумков запевнив, що відповідної заяви від глави уряду не
надходило). Раніше з’явилося припущення, що главою уряду може стати «творець»
пенсійної реформи часів В. Януковича С. Тігіпко, але у фракції «Слуга народу»
його спростували.
Новації для педагогів-пенсіонерів ЧитатиЗГІДНО з Законом «Про повну загальну
середню освіту», ухваленим у січні, вчителі пенсійного віку з 1 липня будуть
переведені на контракт терміном 1 рік. Профспілка працівників освіти і науки
б’є на сполох: це в подальшому може призвести до одночасного звільнення понад
70 000 вчителів. Однак у МОН заспокоюють, що такого не буде. Залишати на роботі
пенсіонера чи звільнити, визначатимуть директори шкіл, які своєю чергою теж
працюють за контрактом і відповідно мають бути зацікавленими у доборі фахового
педколективу. У міністерстві пояснили, що цим законом хочуть запровадити
максимум інструментів, аби мотивувати всіх освітян працювати на результат. Що з
цього вийде, побачимо пізніше.
Хто не встиг — покваптеся Читати1 КВІТНЯ розпочнеться другий етап
медреформи. Підсумки перебудови «первинки» підбила міністр охорони здоров’я З.
Скалецька: станом на 1 березня декларацію з сімейними лікарями уклали 29
мільйонів українців. Через місяць запрацює Програма медичних гарантій,
відповідно до якої пацієнт із направленням сімейного лікаря зможе отримувати
оплачену державою амбулаторну і стаціонарну медичну допомогу, хірургічне
втручання, пройти обстеження, зробити вакцинацію, аналізи, діагностику тощо. У
міністерстві закликали тих громадян, які ще не уклали декларації, оперативно це
зробити.
Комунального «дива» не сталося ЧитатиВИСОКІ цифри у платіжках стали чи не головним
батогом минулої влади, а бажання великої частини населення платити за спожиті
послуги суттєво менше — ледь не основним сподіванням на владу нинішню. З
«комуналкою» справді біда: за даними Держстату, заборгованість населення у
січні зросла на 6,7% і сягнула 61,5 мільярда гривень (без електроенергії). Від
початку року укладено 4,9 тис. договорів про реструктуризацію боргів на
загальну суму 38,6 млн грн. Першого місяця року домогосподарства сплатили за послуги
19,5 млрд грн — 83,1% нарахованої суми, за електрику — 5,5 млрд грн. Найвищий
рівень оплати у Київській, Тернопільській та Сумській областях, найнижчий — у
Донецькій, Луганській, Одеській і Черкаській. Свіжі результати соцопитування
свідчать про таке: у лютому 21% респондентів указали, що витрачають на
«комуналку» понад половину доходу сім’ї (2015-го — 6%). А 46% вважають, що вона
за рік збільшилась.
Корупційний «віз» у землю вріс ЧитатиКУРЦІ — просо, а українцю — переживання
щодо корупції у вищих ешелонах влади, які курсують від виборів до виборів. Торік
вони загострилися ледь не до масової істерії в інформпросторі й спричинили
«електоральну революцію». Прийшла весна, а з нею і розчарування 83%
респондентів, які повідали соціологам, що, на їхню думку, боротьба з корупцією
у владі неуспішна (прогрес побачили лише 12% опитаних). Також 80% респондентів
у лютому (в грудні — 71%) не бачать просування в розслідуванні резонансних
кримінальних справ. В оцінці успішності влади у припиненні воєнних дій на
Донбасі також спад: успіх бачать лише 25% опитаних (у грудні — 40%).
|