П’ятниця, 17 квітня 2020 року № 29 (19777)
http://silskivisti.kiev.ua/19777/print.php?n=45270

  • Спогад

Підготовка до свята

Людмила ОСОКА.

м. Київ.

ДЛЯ мене Великдень — особливе свято, ще й спогад про раннє дитинство і моє виховання. Напередодні обов’язково робили найретельніше прибирання. «Вікна завжди повинні бути чисті, бо до них приходять янголи, — повчала мене бабця. — Ніколи нічого не викидай із вікна, бо хворітимеш через неповагу до Божого світу». А ще вона цікаво й образно вчила шанувати землю. Якось дід купив на базарі гарбузове насіння. Я його полузала та й сипнула тихцем лушпиння під найближчий кущик бузку. Бабця саме була зайнята роботою, і я думала, що не зверне уваги, та вона тут же мене покликала, змусила визбирати все до лушпаєчки та кинути туди, де слід збирати сміття. «Земля свята, на ній стоїть Престол Божий, не кидай сміття Господу під ноги: він на тебе гніватиметься за зневагу, і ти вже не зможеш ні про що його просити». Можливо, все це відгомін нашої прадавньої культури, незапам’ятних знань народу. Пишу про це з надією, що хтось таки зрозуміє, сприйме, розкаже своїм дітям, онукам, і ми припинимо трусити килимки з вікон, викидати недоїдки, недопалки, різне сміття на голови одне одному та нашим янголам-охоронцям.

А ще до Великодня обов’язково пекли паски, різне печиво, варили холодець, фарбували яйця і запікали стегно. Після довгого посту все це здавалось особливо смачним. А паски були такі, що й через тиждень не черствіли. Якщо шматочок здушити між пальцями, він тут же вирівнювавсь і набував своєї первинної форми. «Бо всякий хліб — живий», — стверджувала бабця.

У хаті стелили святкові вишиті скатертини, серветки, покривала, надівали на образи і портрети свіжі рушники. Посуд теж був особливий — призначений тільки для свята. Чисті кімнати, прикрашені мереживними та вишитими речами, здавалися чарівними, наче справді тут оселився Божий Дух. На сам Великдень сусіди заходили до сусідів, родичі до родичів, вітали одне одного: «Христос воскрес! — Воістину воскрес!», неодмінно дарували крашанки і шматочки освяченої паски. А душевний настрій був такий, що я і тепер не можу його передати словами.