Дослівно

Кирило Сазонов, політолог.

Два факти, які не потребують навіть коментарів. Самі по собі чудово резонують. І показують всі «виразки» нашої держави, які в складні періоди особливо ріжуть око.

Перший: журналісти виявили працюючий під час карантину в центрі Києва елітний (чашка чаю майже 600 гривень) ресторан «Велюр». Який ніхто не чіпає і не помічає. Логічним поясненням здається той факт, що ресторан належить нардепу від «Слуги народу» Миколі Тищенку. Попри карантин тут спокійно збираються народні депутати правлячої партії, їхні колеги позафракційні або колишні «регіонали». Ніяких проблем.

Другий: Краматорський міський суд визнав винною у порушенні правил карантину бабусю, яка з дерев’яного стільчика продавала шкарпетки на вулиці. І з усією суворістю впаяв їй штраф у сумі 17 тис. грн. Протокол, фотографії із місця страшного злочину — поліція провела блискучу спецоперацію. Бабуся зне-шкоджена і покарана. Буде тепер штраф цей зі своєї мізерної пенсії виплачувати років десять. Бізнес накрився разом із оборотним капіталом, який був вкладений у ці шкарпетки на стільці. Шкода бабусю, але закон один для всіх, правда?

Так що, може, нехай усі працюють? Чесно, без вибіркового полювання на слабких. Тому що я порівнюю дві ці інформації, і в мене враження, що щось вельми прогнило у нас в державі.