• Запитання — відповідь

Оплата роботи на відстані

Ліна ПАСЬКО.

«Чи має право роботодавець під час карантину зменшити заробітну плату, обґрунтовуючи свій намір тим, що я не ходжу на роботу, а працюю вдома — дистанційно. Тому й зарплати, мовляв, «заслуговую» меншої?» — запитує Валентина Ф. із м. Білої Церкви Київської області.

НАША країна нині перебуває на карантині, у зв’язку з чим на всій території введені обмежувальні заходи з метою запобігання розповсюдженню коронавірусної інфекції. Нові правила, статуси, зміни — те, до чого ми були не готові.

30 березня 2020 року Верховна Рада ухвалила Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)». Ним було внесено зміни до Кодексу законів про працю України, зокрема стосовно дистанційної роботи. Це поняття міститься у статті 60-й Кодексу: дистанційна (надомна) робота — це така форма організації праці, коли робота виконується працівником за місцем його проживання чи в іншому місці за його вибором, у тому числі за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, але поза приміщенням роботодавця.

Також у Кодексі зазначено, що при дистанційній (надомній) роботі працівники розподіляють робочий час на свій розсуд, на них не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не передбачено трудовим договором. При цьому загальна тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених законом. Виконання дистанційної роботи не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників. При цьому, якщо працівник і роботодавець письмово не домовились про інше, дистанційна (надомна) робота передбачає оплату праці в повному обсязі та в строки, визначені чинним трудовим договором. Окрім того, у статті 21-й Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року зазначається, що працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору. А статтею 22-ю затверджено, що суб’єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.

Враховуючи вищезазначене, роботодавці не мають права в односторонньому порядку зменшувати заробітну плату працівникові. І навіть запровадження режиму дистанційної роботи не є підставою для однобічного її зниження.

Якщо ж на підприємстві грядуть певні зміни, то, згідно зі статтею 103-ю Кодексу, про нові або зміну чинних умов оплати праці в бік погіршення власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника не пізніш як за два місяці до їх запровадження або зміни.

Щоб убезпечити себе від порушення ваших трудових прав, зверніться до роботодавця із заявою про дистанційну (надомну) роботу, в якій буде зазначено місце здійснення такої роботи, або вимагайте розпорядження (наказ) про запровадження такої роботи. Адже, згідно з частиною 2-ю статті 60-ї Кодексу, на час загрози поширення епідемії, пандемії та/або на час загрози військового, техногенного, природного чи іншого характеру умова про дистанційну (надомну) роботу може встановлюватися у наказі (розпорядженні) власника або уповноваженого ним органу без обов’язкового укладення у письмовій формі трудового договору про дистанційну (надомну) роботу.