• Дивосвіт навколо нас

Стежина до лiта

Михайло МОРОЗ.

ТРАВЕНЬ — основний місяць року, який створює умови для цвітіння і зав’язі плодів. Недаремно кажуть: як не буде цвіту, то й не буде плоду. За те і відповідає травень, який, за іншим народним прислів’ям, рік годує. Тож його літні та осінні брати покладають на нього великі надії. А садівники й овочівники просто моляться, випрошуючи травневої пори і вдосталь сонячних днів, і рясних дощів. Та й щодо краси жоден із місяців не може конкурувати із травнем. Жодної пори року трава не має стільки відтінків, як у цьому місяці. Здається, що й запах у неї особливий. А острівці квітів узагалі не йдуть у жодне порівняння, починаючи з балконів і веранд і аж до простих луків, лісових галявин, клумб на вулицях і площах. Справжній квітковий рай, наповнений розмаїттям пташиних голосів. Інколи здається, що пташиний спів теж має колір, настільки гармонійно доповнює він цвіт квітів. А разом вони створюють неперевершену ауру духовної краси. Саме за це ми обожнюємо травневу пору року. На жаль, за нинішньої пандемії доводиться вносити корективи у побачення із довкіллям.

Сподіватимемося, що травень збереже для кожного з нас усе те прекрасне і корисне, за що ми його найбільше любимо. І не тільки ми, а й усе живе у природі. Зокрема, ті ж птахи саме у цьому місяці демонструють усі свої вокальні здібності: і хорові, і сольні. У травні їхні співи не тільки найголосніші, а й найдовші і найрізноманітніші. Адже у вирії птахи не лише не розмножуються, а й не співають. Співами вони славлять рідний край, складають хвалу людям, серед яких живуть не одне покоління. Тож, коли почуєте пташиний спів, зупиніться хоч на мить і помітите, що птахи заспівають іще краще. Позаяк їм теж потрібні слухачі. Тож будьмо взаємоввічливі.

Водночас не забуваймо, що час для співу птахи буквально викроюють зі свого щільного розпорядку дня. Адже основним для них є будівництво житла.

У дерев і кущів додається листя, підростає трава, а отже, час подбати про літні хатини. І хоч для птахів це тимчасове житло, всього на два-три місяці, однак до його будівництва вони ставляться відповідально. Нічого не роблять абияк, а майстерно, надійно, з вигадкою, з дотриманням різних архітектурних вимог. У кожного птаха свій типовий проєкт. А щодо інструментів для будівництва, то свої лапки і дзьоб. Вистачає і будівельних матеріалів. Дещо є готове, як, наприклад, сухі гілочки, стебла торішньої трави, пір’я. Але їх іще треба знайти, підібрати за розміром, донести до місця будівництва. Деякі будівельні матеріали виготовляють самі: тчуть, в’яжуть, клеять. Причому у самців і самок різні обов’язки при будівництві житла. У того, хто хоч раз бачив, як птахи будують своє житло, наприклад, лелеки чи ластівки, інші пернаті, ніколи не підніметься рука зруйнувати їх.

Із кожним днем прибавляється новин у родинах тварин. Додається зеленого корму, підростає молодняк, відбуваються знайомства із новими сусідами, що поселилися в кінці зими. Тобто життя оживає. І флора, і фауна, як і люди, радіють кожному промінчику сонця, кожній краплині дощу. Кожен по-своєму сприяє природі, щоб вона ставала ще красивіша, сприятливіша для спільного життя. Та й про передачу своїх пов­новажень наступному брату травень теж пам’ятає. І хоче для нього підготувати стежину із густої трави, обрамленої розмаїтими квітами.