• Зелена аптека «Сільських вістей»

Малинова насолода

Оксана СКИТАЛІНСЬКА, дієтолог.

МАЛИНА — листопадний напівчагарник з багаторічним кореневищем, із якого розвиваються дворічні надземні стебла заввишки до півтора метра.

Для лікарських цілей використовують плоди малини. Вони містять яблучну, винну, капронову, саліцилову, мурашину кислоту; глюкозу, фруктозу, сахарозу, дубильні, пектинові, азотисті і фарбувальні речовини, солі калію, міді, ціанін-хлорид, ацетоїн, бензальдегід, вітамін С, каротин, вітаміни групи В і ефірну олію. У насінні є жирна олія і фітостерини.

Свіжі ягоди мають специфічний приємний смак і аромат, втамовують спрагу і покращують травлення. Введення їх до раціону або продуктів із них значно прискорює лікування різних захворювань шлунково-кишкового тракту, оскільки вони мають протиблювотні, протизапальні і знеболювальні властивості. До того ж малина відома як витверезний засіб.

Крім жарознижувальної, вона справляє кровоспинну і антитоксичну дії, покращує апетит, тонус і колір шкіри, бо містить у своєму складі вітаміни А, Е, РР, С і групи В.

У ягоді велика кількість міді, складника більшості антидепресантів. Тому корисна людям, робота або життя яких пов’язані з великим нервовим напруженням.

Малину традиційно застосовують при застудних захворюваннях, грипі, гострих респіраторних інфекціях, загостренні болю у суглобах, при радикуліті, лихоманці, невралгічних явищах тощо.

Народна медицина вживає її для скорочення розмірів передміхурової залози при її розростанні, а в традиційних системах східної медицини малина відома як ocнoвний компонент зборів і пігулок, помічних при безплідді, статевому безсиллі.

У старовинних корейських рецептах при безплідді використовували малину у поєднанні з подорожником, китайським лимонником, насінням березки і білими квітками якорця сланкого.

Цей дивовижний плід рекомендують при недокрів’ї, атеросклерозі, порушеннях серцевого ритму, захворюваннях шлунково-кишкового тракту, хворобах нирок, гіпертонії. Фітонциди малини згубні для золотистого стафілокока, спор дріжджів і цвілевих грибів.

При цукровому діабеті п’ють сік із малини (в сезон), а також чай, порошок, компот без цукру.

На відміну від інших ягід малина не втрачає своїх цілющих (лікувальних) властивостей після термічної обробки. Тому варення з неї — найкращий засіб при застудних захворюваннях.

Листя рослини багате на речовини, що стимулюють гладку мускулатуру кишківника, матки. Відвари з нього рекомендуються при тривалих проносах і кровотечах. Зовнішньо його вживають при запальних захворюваннях для полоскання порожнини рота і горла та як лосьйон.

У фармакологічній промисловості з малини готується сироп для поліпшення смаку лікарських засобів. Сушені ягоди зарекомендували себе як чудовий потогінний і жарознижувальний засіб, що призначається у разі застудних та інших захворювань, для лікування яких важливе значення має збільшення потовиділення (грип, ангіна тощо).

Препарати з листя малини мають терпкі властивості, що особливо важливо при лікуванні шлунково-кишкових захворювань і внутрішніх кровотеч. Воно, так само, як і ягоди, справляє потогінну і жарознижувальну, а наявність флавоноїдів у ньому обумовлює антисклеротичну дії.

Завдяки ідеальному поєднанню цукрів і органічних кислот свіжі ягоди малини допомагають позбутися наслідків вчорашнього надмірного споживання алкогольних напоїв.

Заморожування малини. Метод кріогенного (глибокого) заморожування вже давно застосовується в харчовій промисловості, оскільки при такому способі всі лікувальні властивості ягід повністю зберігаються. На жаль, промислова методика не доступна в домашніх умовах, але невелику кількість ягід можна заморозити в звичайній морозильній камері, розділивши сировину на порції, розраховані на одноразове вживання.

Малина, перетерта з цукром. Готується засіб приблизно так само, як і при використанні ягід чорної смородини, тільки співвідношення сировини і цукру повинно бути 1:2, тобто на кожну склянку малини — дві склянки цукру.

Ось кілька лікувальних рецептів із використанням малини.

Чай із ягід при застуді. Шість столових ложок сухих ягід залити 750 мл окропу, витримати в закритому посуді чверть години і процідити. За раз можна вживати до трьох склянок настою і обов’язково дотримуватися постільного режиму.

Чай із листя. Використовується як потогінний і жарознижувальний засіб. На дві столові ложки сировини — дві склянки окропу. Настоюють 15 хвилин, проціджують. Приймати, як і настій ягід. За наявності листя ожини його можна змішати з малиновим у рівних пропорціях.

Настій листя. До півлітра окропу додаємо чотири столові ложки сухої сировини. Час настоювання — дві години (в закритому термосі). Засіб рекомендується приймати до чотирьох разів на день по 50 мл. Корисний при шлунково-кишкових розладах і кровотечах, запальних процесах дихальних шляхів, що супроводжуються нападами лихоманки, а також при дерматологічних захворюваннях (висипаннях, лишаях тощо).

Відвар коріння. Готується з розрахунку одна столова ложка подрібнених коренів малини на 250 мл води. Варити при помірному кипінні 10-15 хвилин, настоювати протягом півгодини. Застосовується цей лікувальний засіб для кровоспинних компресів при геморої.

Серйозних протипоказань, при яких категорично заборонено вживання ягід малини, фактично не виявлено. При цьому слід враховувати загальний фізіологічний стан організму, а також наявність ряду захворювань, для яких існують дієтологічні обмеження. Так, наприклад, непомірне поїдання ягід малини може спровокувати алергічні реакції. Тим, хто страждає на цукровий діабет, варто враховувати, що у їх складі є певна кількість цукровмісних речовин, тому таким пацієнтам необхідна лікарська консультація. Малина збільшує ризик згортання крові, і цей факт необхідно враховувати.

Лікарі-дієтологи рекомендують щодня вживати 50-100 г ягід, хоча дехто може з’їсти за раз до одного кілограма ягід і більше без будь-яких негативних наслідків.