• Борімося —  поборемо

Навчальний заклад відвоювали

Віталій НАЗАРЕНКО.

«Сільські вісті» уважно відстежують події навколо Козелецького міжшкільного навчально-виробничого комбінату. Останні новини були опубліковані 21 січня в матеріалі «Одним — мільйони, іншим — ліквідацію». За цей час сталася значуща подія: трудовий колектив виграв суд у Козелецької селищної ради! Однак перемогу справедливості затьмарюють дії керівництва громади.

ІСТОРІЯ з ліквідацією чи не найкращого і найзатребуванішого закладу профтехосвіти на Чернігівщині видається цілковитим абсурдом. 25 вересня 2019 року Козелецька селищна рада рішенням сесії припинила юридичну особу «Міжшкільний навчально-виробничий комбінат Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області». Освітній заклад почали ліквідовувати і призначили ліквідаційну комісію на чолі з наближеним до голови ОТГ Олени Дмитренко депутатом селищної ради та її заступником Миколою Чемирисом.

Директор МНВК Дмитро Сакір та голова профкому Лариса Пузирна не опустили рук, вирішили боротися за свій заклад, який щороку випускав висококваліфікованих робітників. Вони подали позов до Чернігівського окружного адмінсуду про визнання рішення сесії незаконним. 24 грудня 2019-го служителі Феміди винесли негативне рішення, яке представники трудового колективу успішно оскаржили в Києві. Так, 9 червня цього року Шостий апеляційний адміністративний суд визнав рішення Козелецької селищної ради протиправним і скасував його. Своєю чергою ОТГ подала касацію до Верховного Суду, яку так само успішно програла.

Здавалося б, комбінат мав отримати нове життя. Однак Козелецька селищна рада робить вигляд, що ніякого рішення суду не існує. Досі не відшкодувала навіть судових витрат. Дмитро Сакір уже понад місяць не може потрапити в приміщення рідного комбінату. «Вони повинні віддати ключі, печатку, внести зміни в реєстр, виплатити працівникам зарплатну заборгованість за три місяці простою — всього цього Козелецька селищна рада не робить», — обурюється директор.

Щонайменше дивною є поведінка начальника Центру надання адміністративних послуг Світлани Кошової. «Вона зобов’язана внести зміни в реєстр, але так цього й не виконала, — роз’яснює ситуацію голова профкому МНВК Лариса Пузирна. — Разом із тим у реєстрації не відмовляє. Ми їй сказали: «Пишіть відмову, якщо не реєструєте», — на що вона відповіла, що напише, але не відомо, коли. Що нам дадуть ці зміни, питаєте? Нас фактично внесуть у реєстр профтехосвіти, а реєстрація дає старт для роботи».

І вже точно не дивною, а протиправною є позиція управління культури, сім’ї, молоді та спорту Козелецької селищної ради, яке вперто ігнорує рішення суду, хоча законодавство говорить про те, що судові рішення є обов’язковими до виконання для всіх органів державної влади та місцевого самоврядування. В той час як колектив комбінату сидить без роботи, управління освіти заселило у його стіни працівників з інших установ. Яка причина, ніхто не пояснює. «Скажіть, будь ласка, а що ви робите на території комбінату?» — запитуємо в жіночки, яка виходить через парадний вхід. Вона прикриває обличчя рукою і втікає від нас. «Це методист із будинку творчості, — пояснює Дмитро Сакір. — Я в жодному разі не хочу ні в чому звинувачувати цих людей, але все ж: яка причина їхнього перебування в нашому навчальному закладі?».

У зв’язку з усім вищезазначеним трудовий колектив написав заяви на ім’я начальника ГУ Національної поліції в області Едуарда Альохіна та голови облради Ігоря Вдовенка з проханням притягнути до відповідальності винних осіб за умисне невиконання рішення суду, яке набуло чинності.

Ситуація з Козелецьким МНВК є черговою демонстрацією того, як місцеві князьки плюють на закон і чинять свавілля. Сподіваємося, що поведінка керівниці ОТГ Олени Дмитренко дістане належну оцінку виборців. Справж­ні герої сьогодення — це Дмитро Сакір і Лариса Пузирна, які кинули виклик недолугій системі і перемогли!