Приправи зі свого саду

СПОКОНВІКУ люди використовують у їжу ароматні трави. З лісів і лугів ці рослини перекочували в наші сади і городи, діставши загальну назву — пряносмакові. Застосування їх у стравах сприяє організмові в перетравленні з’їденого, зміцнює імунітет, допомагає піклуватися про красу тіла. Більшість із них мають гарний декоративний вигляд і є неабиякою прикрасою квітника.

Специфічний аромат кожної культури недовговічний. Здебільшого після збору із зеленої маси швидко випаровуються цінні ефірні олії, тому-то справжній смак страви проявляється лише тоді, коли вона приправлена щойно зірваними з куща листочками. Зберігають аромат і корисні властивості пряносмакові рослини лише в тому разі, коли вони зібрані у відповідний період і правильно заморожені або висушені.

Не всякій страві підходить будь-яка травичка. Народна мудрість і наукові дослідження говорять про те, що, наприклад, кмин краще поєднувати з овочами, які викликають здуття живота, — кислою капустою, квасолею, горохом. Гіркота полину допомагає при порушеннях функцій жовчного міхура, тому ним присмачують жирні страви з баранини, гусятини та свинини. Додані в чай листочки м’яти, меліси, монарди роблять напій більш освіжаючим. Насправді кожна рослина має широкий спектр застосування. Так, листочки гісопу додають у страви з бобових, щоб полегшити засвоєння рослинного білка. Чай, заварений на листках цієї рослини, чудово тонізує. А відваром листя і пагонів можна зняти запалення і втому очей.

Традиційно на українському городі вирощують базилік, петрушку, селеру, естрагон і кріп. У квітнику зазвичай ростуть різні види м’яти. Урізноманітнити світ ароматів вашого городу, а відтак їжі можна з допомогою таких однорічних культур, як аніс, змієголовник, бораго (огіркова трава), кервель, майоран, нігела (чорнушка), перила, фенхель, кмин. Кожна з цих рослин має не тільки приємний аромат, оригінальний смак, а й високі декоративні властивості. Скажімо, у бораго дуже красиві зірчасті блакитні квітки і дивовижний аромат свіжого огірка. Перила має перцево-пряний смак і майже чорні маслянисті листочки з махровими краями.

Справжньою окрасою будь-якого квітника чи городу стануть материнка, гісоп, любисток, лофант анісовий, деревій звичайний, бедринець, розмарин, лаванда, чорноголовник (кровохльобка), котовник, чебрець. Ці багаторічні культури невибагливі й дуже врожайні. Вони принаджують у садок метеликів і корисних комах.

Пряносмакові трави здатні рости практично на будь-яких ґрунтах, не потребують постійного догляду, готові радувати нас ароматами не тільки на грядці чи в квітнику, а й у тісному горщику зимової пори, якщо перенести його в тепле приміщення.

Для успішного вирощування пряносмакових рослин достатньо відвести сонячне, добре освітлюване місце, дещо облагородити ґрунт, заправивши його з осені перегноєм і мінеральними добривами, забезпечити дренаж і хоча б зрідка поливати. Більшість трав здатні самостійно впоратися з бур’янами. А чебрець може рости навіть у щілинах кам’янистих доріжок, виділяючи аромат за кожного дотику при ходінні ними.