• Резонанс

Припинення вогню

Підготувала
Руслана ЗІНЧЕНКО.

Інформація про те, що 22 липня під час засідання Тристоронньої контактної групи (ОБСЄ, Україна і Росія) була досягнута домовленість про запровадження режиму припинення вогню на Донбасі, викликала бурхливу і неоднозначну реакцію у суспільстві. Чому саме це чергове перемир’я мало такий резонанс? Ось деякі думки з цього приводу.

Євген Дикий, директор Національного антарктичного наукового центру, учасник АТО.

Довго не міг позбутись запитання: від чого ж такого масштабного нас відволікають, що знадобилося Луцьке терор-шоу? А виявляється все просто: поки всі обговорювали «терориста», хтось із кимось у межах якоїсь там «контактної групи» домовився про те, що нашу армію тепер дозволено просто розстрілювати. У наших захисників на сході тепер менше прав, аніж було у нас під час розстрілу на Інститутській.

Такого ще не було за всі шість років війни. Ключове, цинічне і потворне: Україна офіційно забороняє постріли У ВІДПОВІДЬ без прямого наказу вищого керівництва з Києва на КОЖНИЙ такий постріл та запроваджує ПОКАРАННЯ для тих бійців і офіцерів, хто цю норму порушить. Так, формально такі ж зобов’язання бере на себе і «та сторона», тільки от жодного механізму притягнути за порушення ніким не визнані терористичні угруповання не існує, вони не є суб’єктом права, тоді як наша держава може бути покарана за «недотримання угоди».

Михайло Басараб, політолог.

Давно зрозуміло, що Кремль бажав перемоги Зеленського на виборах не для того, щоб подарувати йому «мир». Йому було відведено роль президента, який мав би дискредитувати ідею опору агресору. Саме таким був задум Москви. Тому зараз росіяни раптом погодилися на «припинення вогню» лише з двох причин:

1) або Зеленський погодився на чергові поступки Кремлю;

2) або «припинення вогню» насправді призведе до погіршення ситуації на фронті і до більших втрат з нашого боку. Так траплялося не раз. Це додатково дискредитує Зеленського і створить ще більшу напруженість в Україні.

За сьогоднішніх обставин у Москви не було іншого мотиву з якогось дива погоджуватися на припинення вогню.

Юрій Бутусов, журналіст, громадський діяч.

Новий режим припинення вогню на фронті з 27 липня — це чергове бездарне й антидержавне рішення офісу Володимира Зеленського та Андрія Єрмака, яке завдасть великої шкоди справі захисту країни. Немає ніякої необхідності посилювати і без того жорсткі обмеження на застосування зброї, які існують на фронті.

Вся міжнародна суб’єктність України заснована на одному — на збройному опорі агресії Росії. Віддаючи накази обмежити максимально бойові дії, Верховний головнокомандувач вибиває з рук нашої держави єдиний політичний аргумент, завдяки якому Україна користується авторитетом і впливом на міжнародній арені.

Ще гірше те, що Зеленський показує армії і суспільству, що наш шлях — відмова від опору і мовчазне визнання окупації де-факто. «Придністровський сценарій» Кремля продовжує працювати. Зеленський знову підбадьорив прихильників тиску на Україну в РФ. А ось для українських патріотів це новий моральний удар.

Згадалося, як Зеленський обіцяв цілий рік виконувати мінські угоди, а потім пред’явити «план Б». Та тільки немає нікого плану, є чергове порушення обіцянки, ще одне безвихідне рішення. Рік минув, а безвідповідальна капітулянтська політика Мінська триває.

Спроба завершити війну шляхом одностороннього згортання бойових дій вигідна тільки Росії і Путіну. Україна ж демонструє всьому світу свою нездатність давати відсіч і захищати навіть свої дипломатичні позиції. Ніяка дипломатія без ефективної військової сили і нанесення ворогові втрат існувати не може. Нездатність Зеленського проводити самостійну політику й аналізувати обстановку проявилася повною мірою.