• Проблема

«Випливла» безгосподарність

Зенон МИХЛИК.

Хмельницька область.

Нещодавно Хмельницький рибоохоронний патруль отримав повідомлення про масову загибель риби на річці Случ у межах села Самчики Старокостянтинівського району — на поверхні плавали декілька тисяч загиблих пліток, карасів, верховодок, краснопірок, коропів і білих амурів. «На момент проведення обстеження водного плеса відзначено залишки водоростей, відчувався запах гниття», — констатували прибулі на місце працівники Державної екологічної інспекції в області. Таку ж картину побачили і на річці Ікопоть (притока Случа) в Старокостянтинові.

ЗА СЛОВАМИ голови громадської організації «Старокостянтинів небайдужий» Сергія Худого, випадки масової загибелі риби на 30-кілометровому відрізку річок Ікопоть і Случ, що вниз по течії, трапляються не вперше. Наприклад, у селах Губин, Остропіль місцеві мешканці запримітили: якщо з якістю води щось негаразд, то відразу подають сигнал тривоги раки — поспішають вибратись на берег. Переважно це стається через брак кисню у воді, тоді виникає задуха.

Нерідко у воду потрапляють хімікати з довколишніх полів, адже подекуди плуги навіть перетнули прибережну смугу. Сумна статистика останніх років: навесні 2017-го в Случі біля села Воронківці загинуло майже 13,5 тис. рибин, у липні 2018-го між селами Сахнівці та Красносілка держекоінспектори зафіксували чергову втрату — понад 800 особин різного видового складу. В червні 2019-го знову масовий мор риби поблизу Старого Острополя, бо на мініГЕС у селі Губин (приватний власник станції — столичне ТОВ «Ресурсекоенерго») перекрили протік води, отож різко впав рівень Случа.

«Через високу температуру повітря почався інтенсивний процес гниття мертвої риби, в результаті чого забруднено ділянку річки в межах села», — тоді свідчили правоохоронцям місцеві мешканці. Відомості про цей випадок були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2-ю ст. 242-ї КК України (спричинення масової загибелі об’єктів тваринного і рослинного світу), проте, що хтось покараний за це, люди не почули.

Фігурує Случ разом зі своєю притокою Хоморою і в гучнішій судовій справі — про справжню екологічну катастрофу, що сталася навесні 2016-го в Житомирській області. Тоді воду забруднила невідома речовина, що спричинила загибель величезної кількості живих організмів (збитки сягали 14 мільйонів гривень). Було заборонено напувати у цих річках худобу, випускати на їх плеса домашню птицю, купатися, рибалити.

Державна екологічна інспекція Поліського округу дійшла висновку, що до цього лиха причетні промислові скиди із Понінківської картонно-паперової фабрики (ТОВ «ПКПФ-Україна»). Мінприроди намагалося позбавити підприємство дозволу на спеціальне водокористування, але Волинський окружний адміністративний суд відмовив. Держекоінспектори, котрі продовжували спостерігати за станом Хомори і Случа, стверджували, що якість води не відповідала вимогам за санітарно-хімічними і мікробіологічними показниками і в наступні роки. Особливо турбувало, що її споживає 60-тисячне місто Новоград-Волинський.

У травні 2019-го парламент навіть рекомендував президентові та уряду визнати басейни обох річок на території Хмельницької та Житомирської областей зоною надзвичайної екологічної ситуації. Крім Понінківської картонно-паперової фабрики, винуватцем названо також КП «Полонне тепловодопостачання». Хоча задля об’єктивності, мабуть, варто було провести комплексну оцінку можливих інших джерел забруднення води. За словами фахівців, на екологічний стан Хомори і Случа можуть мати вплив іще 16 підприємств, розташованих уздовж течії. Принаймні лабораторні дослідження свідчать, що рівень присутності окремих речовин (наприклад марганцю) значно зростає далеко від місця скиду стічних вод фабрики.

…Початок нинішнього року ознаменувався залповими скидами отрути на території Баранівського району Житомирської області. В місцевому відділі поліції зареєстрували чергове, шосте (!), кримінальне провадження за фактами забруднення поверхневих вод річок Хомора та Случ і масову загибель риби (п’ять попередніх справ були передані для подальшого розслідування хмельницьким правоохоронцям). Житомирські прокурори констатували: Понінківська картонно-паперова фабрика впродовж 2016—2019 років «систематично скидає неочищені рідкі відходи виробництва у річку Хомора, яка впадає у Случ на території Баранівського району, та лише протягом 2019 року завдала довкіллю збитків на понад 23 млн грн».

Наприкінці нинішньої зими у Баранівці, що за два десятки кілометрів од Понінки, зібралися на нараду очільники Хмельницької і Житомирської облдержадміністрацій, також прибув в. о. голови Державної екологічної інспекції Єгор Фірсов. Представник фабрики визнав, що побудовані ще в 1970-х роках очисні споруди значно відстали од сучасних обсягів виробництва. Є проєкт їх, якщо пройде процедуру оцінки впливу на довкілля, то вузол біологічної очистки промислових стоків переоснастять іще цього року.

Дехто засумнівався в ефективності запропонованої модернізації, тому прозвучала вимога: допоки налагодиться якісне очищення стічних вод, зупинити роботу підприємства. Фірсов пообіцяв клопотати, аби галузеве міністерство не подовжило дозвіл фабриці на спецводокористування. Зрештою, за заподіяну шкоду природі повинна бути і персональна відповідальність... «Документи по фабриці плануємо передати до правоохоронних органів і подати позов до суду про застосування заходів реагування у вигляді призупинення її діяльності. Так далі не може продовжуватись», — підбив підсумок дискусії.

Чи вдалося виконати обіцяне, не відомо. Знаємо лише, що згодом Фірсова без жодних пояснень звільнили із високої посади. А ТОВ «ПКПФ-Україна» отримало від Міністерства енергетики та захисту довкілля України (іще до його реформування) позитивний висновок з оцінки впливу на довкілля. Не забарився і новий дозвіл на спецводокористування — діятиме впродовж трьох років. Як сповістив офіційний сайт товариства, «справедливість та здоровий глузд узяли гору».

Нині в Понінці триває технічне переоснащення вузла біологічної очистки. Разом із тим реалізовується локальний експеримент із органічною доочисткою води з допомогою хлорели. Кажуть, її популяція помітно збільшилась, тож цей метод застосують і для очищення річкової води. З цього приводу мимоволі згадалася народна мудрість: чисто там, де не смітять.

…Нещодавно державні екологічні інспектори Житомирщини і Хмельниччини спільно з представниками громадськості вчергове обстежили басейни проблемних річок. Зокрема, пробу води із Хомори узяли на межі двох областей. Виявилося, розчиненого кисню в ній утричі менше від гранично допустимої норми. Знову знак біди.