Поезія

Рідна мова

Спитай себе, дитино, хто ти є,

І в серці обізветься рідна мова;

І в голосі яснім ім’я твоє

Просяє, наче зірка світанкова.

З родинного гнізда, немов пташа,

Ти полетиш, де світу далечизна,

Та в рідній мові буде вся душа

І вся твоя дорога, вся Вітчизна.

У просторах, яким немає меж,

Не згубишся, як на вітрах полова.

Моря перелетиш і не впадеш,

Допоки буде в серці рідна мова.

Дмитро ПАВЛИЧКО.

м. Київ.

Душа землі

Туману білена сорочка,

Росинки на листках дрижать…

У морі бруду непорочна

Ще є, ще є землі душа!

Тож надивляйся, надихайся

І власну душу воскреси…

Коли навкруг доба глуха вся,

Цю мову трепетну неси.

Бо що плакати і трибуни,

Для чого титули, звання,

Якщо давно уже забув ти,

Як плаче, як світа земля?..

Валентина КАЛІНІЧЕНКО.

м. Христинівка, Черкащина.

Пісні України

Пісні України— то грона калини,

То лагідна тиша прозорого дня,

Пісні України — то смуток дівчини —

В похід козаченько сідлає коня.

А дівчина плаче: коли то побаче?..

Поїхав миленький далеко на Січ,

А дівчина плаче: вернися, козаче!

І падають сльози у темную ніч.

Пісні України — то плач удовиний,

Незлічені хвилі чекань і прощань.

Пісні України— то сум тополиний,

Легенди надій і жага сподівань.

Сердечная пісне, хто дав тобі крила,

Хто дав тобі силу летіти у світ?

І людям ти завжди і бажана,

й мила,

Дійшла— не згубилась в тумані

століть.

Пісні України— бездонні глибини,

Народного серця скарби доброти,

Людей захищали в лихую годину,

Долать помагали тягар самоти.

Пісні в Україні — пісні солов’їні...

Людмила ОСОКА.

с. Романівка

Глобинського району, Полтавщина.

Козацькій Одесi

Дерибасівська — це Європа,

Рішельєвська — це теж вона!

Твої вулиці, ніби стропи,

До Європи припнули нас.

По Марсельській собі гуляю,

На Французькім ковтну винця,

Душу гордістю наповняє

Європейськість твоя оця.

З волі Божої так відбулось,

Що й з ліхтариком не знайдеш

Магаданських, сибірських вулиць,

І рязанських бульварів — теж!

Україна в Європу лине...

Ти ж, Одесо, — Європа є!

Хай прислужиться Україні

Європейське єство твоє!

Олекса РІЗНИКІВ.

м. Одеса.

«У Карпатах літо ходить по шовкових травах...»