На порозі продовольчої кризи

Василь СІНЬКО.

Київська область.

ЗВЕРНЕННЯ Павла Достоєвського з відкритим листом до Президента України Володимира Зеленського («СВ» за 10 червня) варте державної уваги. Справді, якщо своєчасно не вжити заходів, на Україну чекає серйозна загроза продовольчої безпеки.

Мені, як і авторові статті, довелося все своє життя пропрацювати в АПК. Завдання полягало в забезпеченні харчовими продуктами населення Києва. Передовсім молоком і молокопродуктами, м’ясом і м’ясо­продуктами, яйцями, свіжими овочами. Без перебільшення хочу сказати, що у 1980-х Київська область за цими показниками займала призові місця не тільки в Україні, а й у СРСР. Столичний житель в 1987—1990-ті купував за рік 100—110 кг м’яса і м’ясних виробів, 280—300 шт. яєць, 300—310 л молока, що значно вище фізіологічних норм. Нині, на жаль, 80% населення Києва не в змозі придбати вдосталь ні молока, ні м’яса.

Відкриття ринку землі — це знищення основи (бази) продовольчої безпеки України. Агрохолдинги зацікавлені у використанні землі як бізнес у рослинництві. А як виживе тваринництво, якщо їхня мета — експорт зерна? Стабілізація і розвиток тваринництва на 60—70% залежить від кормової бази. При нерозумному експорті фуражного зерна, шроту і макухи соняшнику, соєвих, ріпакових ціни на внутрішньому ринку зашкалюють, а тваринництво не може розвиватись, якщо воно збиткове. От і маємо парадокс: виробництво продуктів тваринництва з року в рік знижується, а експорт цих харчів збільшується. Дожились, що ціна на молоко і молокопродукти в Україні зросла на 30—40% і тепер в доларовому еквіваленті є найвищою серед усіх сусідніх країн.

Наведу приклади здобутків, які ми мали по Київській області станом на 1986-й і що маємо нині. За цей час чисельність великої рогатої худоби скоротилась у 13 разів (було 1410 тисяч голів — залишилось 108 тисяч). Зокрема, корів поменшало вдесятеро (з 550 тисяч до 56 тисяч), свиней — в 1,7 разу (868 тисяч — 520 тисяч). Виробництво молока впало в чотири рази (520 тисяч — 396 тисяч).

У магазинах молоко вчетверо дорожче, ніж молокопереробні підприємства платять населенню за літр.

Я повністю поділяю ті тривоги, що висвітив Павло Петрович у відкритому листі до В. Зеленського, й дуже хочу вірити, що і Президент, і уряд зроблять відповідні висновки, а ми, аграрії, готові допомогти владцям своїм досвідом, умінням, знаннями тощо, якщо вони цього забажають.