|
Версія для друку На головну Зберігаймо надбане віками Василь САДОВИЙ. Закарпатська область. |
Ольга
Гал на виставці своїх робіт у Виноградівському історичному музеї. |
Мистецтвознавець,
народна майстриня із Закарпаття Ольга Гал досліджує витоки і подальший розвиток
традиційного народного декору краю — вишивки, ткацтва, гаптування. З
ДАВНІХ-давен на Закарпатті, каже дослідниця, виготовляли знаряддя праці,
предмети домашнього вжитку, меблі. Чи не в кожній сім’ї ткали, шили, вишивали,
займалися різьбою по дереву, вичиняли шкіру. Свій виріб майстер прикрашав
авторським орнаментом, який містив утаємничену інформацію символів і знаків.
Плинув час, візерунки видозмінювалися, часто позбуваючись свого первісного
значення, натомість перетворюючись на просте естетичне оздоблення. Ще в
середині ХХ століття окремі жителі Виноградова тримали овець. З обробленої
вовни ткали покровці (доріжки) і шили петеки (кожухи). Поширеним було і
ткацтво, задля виготовлення полотна вирощували коноплі. Сьогодні залишилися
тільки поодинокі ткалі, які з гордістю розповідають про своє вміння виготовляти
полотно. При цьому із сумом додають, що свої знання і навички не передали
молодшим, «бо їм того вже не треба». Відрізи з власноруч витканого вдома
полотна майстрині зберігають як данину спогадам. А, наприклад, виноградівчанка
Катерина Гусар береже ще й інші реліквії: ничильниці та бердо (знаряддя праці). У другій
половині 1950-х років минулого століття містяни дедалі рідше стали шити одяг із
доморобного полотна. Здебільшого його почали використовувати для скатертин і
рушників. Полотно можна було вже не ткати власноруч, а купити у жителів
прилеглих сіл, придбати або обміняти у «рондьошів» — кочових продавців.
Переміщаючись вулицями міста на підводі, вони скликали людей, голосно
вигукуючи: «Цуря, ряндя, петеча!», тобто «одіж, тканина, кожухи». У «рондьошів»
можна було ще й обміняти товар на товар. Жінки тих
часів зосередилися на виготовленні строкатих смугастих килимків — покровців.
Для ткання застосовували грубі нитки й мотузки, але багато хто традиційно
використовував подертий смугами старий одяг. Бувало, що господині, які мали
ткацький верстат — кросна, ткали доріжки для всієї вулиці. Також кросна
почергово передавали з хати до хати. Марія Костак
й нині виготовляє вдома покровці, до речі, затребувані. Ними покривають лавки,
їх стелять на підлогу або як серветки на столики, під скульптурки, вази тощо. Новим
вигадкам майстринь-вишивальниць сприяла поява у продажу тканин різного ґатунку.
Основне застосування вишивки другої половини ХХ століття — прикраса житла.
Орнаменти зазвичай передавалися (перезнімалися) дівчатами, які збиралися в
одній хаті, спілкувалися, співали. Кухонні
полички прикрашали традиційні «чіпки» — серветки з вишитими на одному краю
квітами і фруктами. Поширеним видом прикраси для кухні був також «фолвийдов» —
настінна серветка, яку розміщували над кухонним столом. Окрема мова
про рушники. Вони були різних довжини і ширини, що й зумовлювало їхнє
використання. Ними обрамляли ікони, їх вішали під дзеркала, зрештою,
використовували для витирання посуду. «Утиральники» ткали без визначеного
орнаменту, їх позначали лише декількома поперечними кольоровими смужками. Були
й спеціальні рушники, які підстеляли, коли замішували хліб. За
традицією, господині прикрашали інтер’єри своїх домівок різноманітно
оздобленими подушками. Для цього використовували аплікацію і вишивку, які
містили геометричний або квітковий орнамент. При цьому існувала мода на те чи
інше зображення. ...Час
змінює наші смаки й уподобання. Але і в осучасненому світі нема-нема та й
вигулькне старовинний орнамент, прикрасивши вишиванку, сукню, диванну подушку.
Сьогоднішні і старші, і молоді майстрині, наголошує Ольга Гал, зокрема відомі у
краю Ірина Турцанаш, Катерина Фулитко, Вікторія Продан, Марія Шнайдер, Марія
Вігул, Тамерлан Терек, Йоганна Орос, дбають про збереження традицій вишивки,
ткацтва і сприяють їхньому пристосуванню до сучасності. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Неврожаю, прогнозують, не буде ЧитатиБЕЗСНІЖНА зима, сухі весна, літо й ось уже
осінь — цього року така погода тримається в більшості регіонів України. Відтак
до кінця серпня посухою було охоплено близько половини площ, призначених під
озимі врожаю наступного року. В південно-східних областях переважно тривалість
періоду без ефективних дощів за липень-серпень досягла 45-55 днів, що призвело
до погіршення стану і передчасного завершення вегетації пізніх культур, зокрема
кукурудзи та соняшнику. Загальна кількість опадів там становила лише 40-50%
норми, в деяких районах Харківської, Черкаської, Кіровоградської,
Миколаївської, Одеської, Київської, Вінницької областей навіть виявилася
історично мінімальною — 15-22%, натомість температура повітря на 2-3°С
перевищувала норму. Однак не все так погано: в третій декаді серпня в західних,
північних і північно-східних областях пройшли дощі. Верхні шари ґрунту
поповнилися вологою, тож умови для підготовки полів до сівби озимих задовільні.
Таки підняли ЧитатиІСТОРІЯ зі злощасним танкером «Делфі»
нарешті дістала завершення. Нагадаємо, судно сіло на мілину поблизу одеського
пляжу торік у листопаді й майже рік отруювало довкілля: періодично відбувалися
витоки нафтопродуктів (очевидно, контрабандних, оскільки на момент аварії судно
не мало відповідних реєстраційних документів). Прибрати його намагався власник,
генпрокурор І. Венедіктова брала справу «під особистий контроль», а Президент
В. Зеленський під час літніх відвідин Одеси характеризував ситуацію як ганебну
і погрожував власникові правоохоронцями, якщо він до 20 липня не ліквідує всіх
проблем. Урешті цю справу доручили Адміністрації морських портів України, роботи
почалися 18 липня. Проходили не без пригод: кілька разів обривалися троси,
здавалося, що судно стирчатиме там вічно… Але терпіння і праця допомогли, і 10 вересня
міністр інфраструктури В. Криклій переможно повідомив: «Delfi покинув пляж
«Дельфін». Сумувати не будемо». Власнику тепер належить оплатити всі роботи,
екологи встановлять збитки, завдані довкіллю.
Повноцінно їсти — після карантину ЧитатиПОЧАВСЯ навчальний рік. Кожна школа загалом
типово вирішує питання безпеки — відповідно до рекомендацій МОЗ та МОН. І якщо
процес навчання у більшості регіонів мало змінився, то порядок харчування учнів
зазнав трансформацій. У школах заборонено організовувати мультипрофільне
харчування за типом «шведського столу» та шляхом самообслуговування, заклади
освіти мають забезпечити дітей боксами з попередньо розфасованою їжею. Багатьох
батьків обурили такі підходи, зокрема нагромадилося багато питань до якості та
кількості харчів. Доведеться потерпіти, відповідають у Міністерстві освіти та
науки. Гаряче харчування скасували не загалом, а лише на час карантину. Що ж,
доведеться батькам класти дітям більше бутербродів із собою.
Газові борги наростають ЧитатиЄВРОПЕЙСЬКА бізнес-асоціація повідомляє,
що, за підрахунками фахівців, учасники ринку природного газу станом на сьогодні
винні один одному сукупно 100 млрд грн. Йдеться не про поточні борги населення,
а про ті, які ніколи не виставлялись йому до сплати та утворились між
учасниками ринку через вади держрегулювання свого часу. Ця взаємна
заборгованість оцінена як критична, така, що потребує втручання держави.
Основні причини її утворення: прорахунки у державних рішеннях минулих років,
зокрема встановлення необґрунтованих норм споживання газу та заборона
виставляти споживачам рахунки за обсяги палива, приведені до стандартних умов; економічно
необґрунтовані тарифи, визначені виробникам тепла для населення, які не
покривають витрат на його виробництво; економічно необґрунтовані тарифи для
операторів газорозподільної мережі.
На вибори — без ентузіазму Читати25 ЖОВТНЯ українці мають обрати голів та
депутатів своїх населених пунктів. Однак оптимізм, із яким ішли на торішні
президентські та парламентські вибори, значно зменшився. За результатами
соціологічних досліджень, хоча 59% опитаних громадян планують узяти участь у
місцевих виборах, 56% вважають, що вони нічого не змінять. Лише 27% очікують
покращання, а 8% певні, що стане гірше. Відносно вищий рівень передвиборної
мобілізації традиційно спостерігається серед найстарших виборців.
Темпи, на жаль, не спадають ЧитатиНА «КОРОНАВІРУСНОМУ фронті» без
змін: за добу, 9 вересня, COVID-19 підтвердили 2582 особам, що є
середньостатистичним нині показником. 44 хворих померли, 1174 одужали. Загалом
за весь час новий вірус виявили у 145 612 українців, 3023 померли, а 65 877
громадянам вдалося побороти недугу. Зараз хворіють 76 712 чоловік. Цього разу
найбільше інфікувань — у Харківській області: 339.
|