• Медична панорама

_{Нема кому лікувати}                     

Олена КОЩЕНКО.

СЬОГОДНІ в закладах охорони здоров’я залишаються неукомплектованими 25 тисяч лікарських посад. При цьому кожна третя з них роками «висить» у сільських медзакладах. «Нема кому лікувати людей. І не важливо, скільки нових апаратів штучної вентиляції легень ми дозакупимо, якщо нам не вистачає тих, хто буде з ними працювати, реанімувати, призначати лікарські засоби», — констатував прикрий факт в годину запитань до уряду у Верховній Раді міністр охорони здоров’я Максим Степанов.

Чиновник зауважив, що така ситуація склалася не через COVID-19, а є наслідком того, що на галузь, зокрема й на медичну освіту, не звертали уваги всі 29 років незалежності.

_{Збільшено зарплати, але тимчасово}

ОЧЕВИДНО, що кадрова проблема у лікувальних закладах передовсім впирається у сміховинні зарплати медпрацівників. Адже всі попередні підвищення їх інакше як подачками від влади і не назвеш…

Із 1 вересня лікарям, медсестрам та всім особам, задіяним у ліквідації спалахів коронавірусної інфекції, підвищено заробітні плати. «На ці потреби спрямовано майже 6 мільярдів гривень, а безпосередньо лікарям будуть збільшені доплати на 3 тисячі гривень», — уточнив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Але! Суми, збільшені коштом держбюджету через Національну службу здоров’я, згідно з урядовою постановою, виплачуватимуться лише до кінця року.

За підсумками першого півріччя, середня зарплата у сфері охорони здоров’я становила 7035 гривень.

_{Підвищується рівень вакцинування}

ПІСЛЯ істотного падіння в умовах карантину тільки тепер почала зростати кількість планових щеплень. Однак знадобиться ще тривалий час, щоб охопити ними достатньо дітей. «Рівень вакцинування КПК (від кору, паротиту та краснухи), це діти від 1 до 6 років, є низьким по Україні, особливо у Вінницькій області, а також Волинській, Івано-Франківській, Львівській, Рівненській, Сумській та Чернівецькій, — констатують у МОЗ. — Сьогодні безкоштовно можна зробити щеплення проти 10 інфекційних захворювань, а саме туберкульозу, поліомієліту, дифтерії, правця, кашлюку, кору, паротиту, краснухи, вірусного гепатиту B, гемофільної інфекції. Всі вони є наднебезпечними. Тому дуже важливо, щоб батьки вакцинували своїх дітей».

_{Де той Ніл, а де Україна}

У ПОЛТАВСЬКІЙ області зафіксували випадок лихоманки Західного Нілу. Її діагностовано у 39-річного жителя Зіньківського району. Чоловік звернувся до сімейного лікаря з температурою 39 градусів, слабкістю і ломотою у м’язах. Після огляду був одразу госпіталізований до інфекційної лікарні.

Геморагічна гарячка Західного Нілу — це небезпечна вірусна хвороба, що передається через укуси комарів. При цьому інфікована людина не заразна. У тяжких випадках недуга супроводжується гарячкою, запаленням головного мозку, ураженням слизових оболонок. Має літньо-осінню сезонність, частіше нею хворіють сільські жителі, а також любителі полювання, звідки ще одна назва — «качина лихоманка». Вакцини від неї не існує. Нинішнього року в Європі було зафіксовано всього 122 випадки цієї лихоманки, серед яких 10 осіб померли. В Україні також є території, за умовами сприятливі для розповсюдження гарячки Західного Нілу. Позаторік на Запоріжжі у восьми хворих виявили її збудник.

_{На вимушених канікулах}

ЩОЙНО навчальний рік розпочавсь очно у тих епідемічних зонах, де це було дозволено, як діти відразу опинилися на вимушених канікулах. Станом на вчорашній ранок у регіонах 175 класів (із 199 704 класів загалом по країні) відправили на самоізоляцію через коронавірусне зараження учнів і вчителів. Більше того, діти вже сидять на карантині цілими школами.

Так, перервано заняття у школі селища Капітанівка, що у Новомиргородському районі на Кіровоградщині. У Київській області через COVID-19 понад два десятки закладів середньої освіти повністю або частково переведені на дистанційне навчання. Зачинилась і школа-ліцей №6 м. Тернополя, де відразу 16 вчителів опинилися на лікарняному через зараження коронавірусом. Там мусили оголосити канікули, адже хворі педагоги фізично не могли проводити уроки дистанційно. В Миколаєві шість закладів на двотижневій «самоізоляції»…

Нагадаємо, ще на початку літа українці, надсилаючи петиції, просили надати кошти для тотального ІФА-тестування бодай шкільних учителів на COVID-19. Але уряд не відгукнувсь. І це попри те, що ІФА-тести вчителі вже проходили у Львові, наприклад, напередодні проведення ЗНО. Тоді це допомогло виявити 32 людини з активною стадією захворювання.

_{Прорив у вітчизняній трансплантології}

У НАЦІОНАЛЬНІЙ дитячій спеціалізованій лікарні «Охматдит» успішно провели другу неродинну трансплантацію кісткового мозку. Наш співвітчизник на ім’я Леонід отримав його від донора з Німеччини. «Всі витрати лікарні вперше було оплачено МОЗ за рахунок бюджетних коштів. Наприкінці місяця у цьому ж закладі планується ще одна неродинна трансплантація, коли кістковий мозок буде доставлено з-за кордону», — повідомив заступник міністра охорони здоров’я з питань європейської інтеграції Ігор Іващенко. Крім того, він розповів, що вже готовий проєкт розпорядження уряду про створення Загальнонаціонального центру трансплант-координації. А перед цим профільне міністерство анонсувало розширення списку лікарень, які робитимуть трансплантації в Україні.

_{ПЛР-тести можуть і брехати}

Основним видом тестування для діагностики COVID-19 є ПЛР-тест, котрий показує наявність/відсутність в організмі людини ДНК або РНК коронавірусу. Для його проведення береться мазок із носа і ротоглотки. Тим часом експерти Центру доказової медицини Оксфордського університету дійшли висновку, що цей тест може давати помилковий позитивний результат. «Людина, яка перебуває в гострій стадії хвороби, і та людина, в якої залишилися фрагменти вилікуваної інфекції, отримають однаковий позитивний результат», — ідеться в оприлюдненому ними висновку.

В цілому проблема з помилковими позитивними результатами ПЛР-тестування, за словами вчених, може призвести до того, що масштаби пандемії будуть переоцінені. Оскільки для визначення «межі зараженості» лікарі досі не дійшли згоди в питанні, коли саме людина, хвора на COVID-19, перестає бути заразною. При цьому залишається незрозумілим, як створити надійний тест, аби вбезпечитись од ризиків пропустити випадки захворювання.

Тим часом вітчизняне МОЗ продовжує збільшувати кількість ПЛР-тестувань на добу в країні.