Вівторок, 15 вересня 2020 року № 70 (19818)
http://silskivisti.kiev.ua/19818/print.php?n=46653

  • Освітні горизонти

Шкільний день «коронує» навчання

Ганна Кліковка, Віталій Андрієць.

Запорізька область.

У ще гарячому від літа дворі школи почуваєшся мерзлякувато, наче ступаєш по тонкому льоду, уявляючи, що десь може ховатись ота щербата загроза з «короною». Це від надлишку інформації, невпинних пересторог і великої кількості масок довкола: діти на перерву вибігли!

У СЕЛІ Нове Запоріжжя Запорізького району 29 сімей готували своїх першачків до школи. Певна річ, для них це було свято, вбрали діток, як годиться, у портфелики поклали все для навчання й за списком — «карантинний» набір. Хвилювалися, але світлини біля школи — традиція незмінна, бо роки, як і пандемія, минуть, а сімейним реліквіям не буде ціни.

Втім, шквал емоцій від першої зустрічі вже стишивсь, і малеча й старші взялися до навчання. Школа прийняла у свою галасливу родину 228 учнів. Першокласників Нової української школи тут навчає Тетяна Гирлака. Тетяна Олегівна вже три роки вчителює, але досі добре пам’ятає свої шкільні вересні у цих стінах.

У ще однієї колишньої випускниці, Ірини Кузьміної, стаж роботи в освіті 28 років, навчала початкові класи, викладає біологію, 13 років працювала заступником директора з навчально-виховної роботи, а це вже сьомий рік директорує у своїй Новозапорізькій СШ.

У директора і всього педагогічного колективу таке вперше: клопоти про оті санітайзери та маски виступають на перший план, і вже хвилин за десять до кінця уроку мусиш «програвати» подумки сценарій перерви — мити руки, провітрювати клас. Але так потрібно задля дитячої безпеки. Готувалися ж до початку навчального року не лише школою — всією громадою.

— Діти прийшли в оновлені класи, — розповідає пані Ірина. — Самі, без допомоги Долинської ОТГ, її голови Богдана Федчука, ми б на таке не спромоглися. Жодної проблеми із засобами індивідуального захисту, завдяки коштам із місцевого бюджету маємо все, як належить: антисептики, рідке мило, паперові рушники, одноразові рукавички. У кожного класу свій розклад, до мінімуму зведено ризик, що учні будуть перетинатися. Прийнятною є ідея проводити заняття на свіжому повітрі, це нагадало про уроки Сухомлинського просто неба. Дітей до місця навчання підвозить шкільний автобус. В їдальні вони сидять за півтора метра одне від одного. Вчасно проводиться дезінфікування. Якщо у когось зі школярів, боронь Боже, з’являться симптоми застуди, весь клас піде на самоізоляцію, а ймовірно інфіковану дитину доглядатиме медичний персонал.

Проте продиктовані карантинною ситуацією заходи не затьмарюють дитячої радості від перебування у школі. Вони скучили за партами й друзями, розвагами і бешкетуванням.

У кабінеті Нової української школи малеча повсідалася за трикутні мініатюрні столики, які й партами не назвеш. Дітлахи сміються, щось складають, вимальовують. Із допомогою ноутбука та інтерактивної дошки їм транслюють навчальний мультфільм. Карантин і постійні нагадування про нього дисциплінує малечу, вважає вчителька 2-А класу Марина Сасанчина, тобто після дзвоника на урок усі швидко вгамовуються. «Одначе вільний час між заняттями вони проводять так само весело», — усміхається вчителька.

Є учні такого ж віку, що продовжують навчання за Державним стандартом 2011 року і, відповідно, в класній кімнаті старої формації. Проте це приміщення теж має сучасний вигляд. Кіра Пачева заводить до класу свою доньку, другокласницю Ніну. Обидві в захисних масках. «Звісно, ми побоювалися віддавати дочку до школи в період епідемії, але нас переконали, що все буде гаразд»,— каже молода матуся.

Нині у випускному класі 10 дітей, наполегливих, завзятих, із дивовижною жагою до навчання та практичних робіт. Сидять у шаховому порядку за новими партами. У навчальній кімнаті — інтерактивні дошки, ноутбуки і великі екрани, принтери.

Одне з творчих нововведень у Новозапорізькій школі — ресурсна кімната. Її облаштували два роки тому й постійно оновлюють. Директор розповідає, що раніше це була цілковита руїна. Приміщення служить для психологічного супроводу учнів. Тут царина психолога Оксани Матвієнко, корекційного педагога Альони Кибець та логопеда Дарини Ремез. Вони застосовують цікаві психологічні ігри й тренінги, є мінібудиночок, який можна конструювати, безліч забавок для розвитку інтелекту і навичок, різноколірні поролонові килимки для малечі. Тут вгамовуються навіть затяті бешкетники.

Так, спокійно для учнів і дещо напружено для педагогів, взяв розгін шкільний вересень. Рік обіцяє бути гранично насиченим навчанням і працею. Хочеться, щоб його плин не переривали несподіванки, адже щодня не тішать повідомлення про закриття шкіл, класів та дитячих садочків через спалахи вірусної інфекції. Бо в такому разі починається та сама «дистанційка», що ненависно сотала нерви всім, причетним до школи. Аби цього не сталося, передусім слід бути обачними дорослим.