Вівторок, 15 вересня 2020 року № 70 (19818)
http://silskivisti.kiev.ua/19818/print.php?n=46666

Коли копати коренеплоди

ОСНОВНОЮ осінньою роботою городників вважається копання картоплі. Хоча останніми роками її копають літом, у серпні. Після цього можна й перепочити трішки. Адже копати моркву, буряки та інші коренеплоди ще зарано.

Як відомо, терміни збору столових коренеплодів залежать від багатьох факторів: цілей вирощування, кліматичних умов регіону, а також від особливостей того чи іншого сорту культури. У вересні не варто поспішати прибрати все з грядок. Річ у тому, що у пізніх овочів ще триває період достигання, тому рекомендується братися до копання ближче до кінця місяця.

Насамперед збирають столовий буряк, а вже за ним починають копати моркву. Причиною такого порядку є велика теплолюбність буряків, морква ж менш вимоглива щодо цього.

Буряки дуже чутливі до осінніх приморозків. При їх збиранні листя на коренеплодах краще скручувати, ніж обрізати. Так урожай ліпше зберігатиметься в зимову пору.

Позаяк морква повністю перебуває в землі, то вона менше реагує на ранньоосінні зниження температури. Водночас ця культура чутлива до вологості ґрунту. Особливо, якщо після тривалої посухи пішли рясні та тривалі дощі. Морква може почати розтріскуватися. Тому при виявленні навіть кількох тріснутих морквин її всю варто негайно прибрати з городу. А якщо надворі сухо і помірно тепло, то не поспішайте копати моркву. Коли ж температура опускається до відміток плюс 4-5ОС, приріст коренеплодів зупиняється, і їх уже можна вибирати, пожовкле листя також є сигналом того, що час.

Моркву підкопують лопатою, виймають із ґрунту за бадилля і за потреби обчищають землю. Слід пам’ятати, що морква дуже чутлива до будь-яких пошкоджень, травмовані плоди дуже швидко загнивають, що унеможливлює її довге зберігання. З цих же причин варто й лопатою орудувати з особливою делікатністю.

Якщо стоїть вельми тепла як для осені погода, то свіжозібрану моркву перед закладанням на тривале зберігання охолоджують кілька днів під навісом. Її можна закласти в невеликі бурти і накрити соломою або сухим листям. На зберігання варто відбирати не пошкоджені коренеплоди, попередньо очищені від бадилля і землі.

Після того як зібрали буряки і моркву, пора й до брукви братися. Її збирають наприкінці вересня або на початку жовтня, до настання сталих приморозків. В цей же час копають пастернак, кореневу петрушку, редьку, дайкон, ріпу і селеру. Раніше вибирати із землі ці коренеплоди не варто, оскільки ще у вересні триває посилений їх приріст. Та й цілком дозрілі овочі набагато краще лежать узимку. Викопують рослини вилами або лопатою, але робити це потрібно дуже дбайливо, а відтак — струсити з коренеплодів землю і обрізати листя. А у брукви листя краще скручувати, ніж обрізати. На сонці сушити коренеплоди перед укладанням на постійне зберігання не рекомендується, позаяк вони випарують вологу, що призведе до гіршої лежкості під час зберігання.

Пошкоджені й дрібні коренеплоди ліпше використати відразу — наприклад на корм худобі, або подрібнити на тертці й заморозити.

Для тривалішого зберігання під коренеплоди доцільно насипати невеликий шар зволоженого піску, також брукву можна зберігати в погребі насипом на картоплі.