Вороняча наука Валентина БУГРІЙ. м. Долинська Кіровоградської області. Сидить Ворона на ялинці, Все розглядає навкруги. Спинився Заєць на доріжці: «Чорнява, що там робиш ти?» Ворона стиха засміялась. «Нічого, — каже, — не роблю!» «А можна, й я отут посиджу — І відпочину, і посплю?» «Сідай, — знов каркнула Ворона, — Вітер у вухах не свистить!» Заєць вмостивсь і каже: «Все чудово! Добре нічого не робить!..» Підкралась хитрая Лисиця, Зайця вхопила й понесла, Бо дуже снідати хотіла Уся лисиччина сім’я. Ворона знехотя злетіла: «Пробач, сказати я не встигла — Щоби нічого не робити, Треба ще й високо сидіти!» * * * Подібне й серед людей бува: Щоб добре й гарно було жити, Можна нічого й не робити, Просто сидіть в Верховній Раді, Побільше обіцять народу, А більше й не робить нічого... Та іноді ще й руку піднімати І ждать підвищення зарплати... |