• Про це говорять

Чи потрібен великий герб?

Ростислав ХОТИН.

radiosvoboda.org

Верховна Рада доручила урядові провести конкурс на найкращий ескіз Державного герба України (279 «за», переважно члени фракції «Слуга народу»). Йдеться про так званий великий герб, бо малий — тризуб — уже існує. Конкурс має завершитись десь за рік, аби, за словами Голови ВР Д. Разумкова, до 30-річчя незалежності ухвалити відповідні зміни до Конституції.

ІСТОРІЯ цього питання почала бурхливо розвиватися після здобуття Україною незалежності й дістала «напіврозв’язок» у «конституційну ніч» 1996 року. Тоді, нагадаємо, у Верховній Раді домінувала фракція комуністів, які, звісно ж, нізащо не хотіли затверджувати «петлюрівсько-бандерівський» тризуб, що насправді є знаком великого князя Володимира. Проєкт ставили на голосування зо два десятки разів… Аби нарешті вийти з глухого кута, довелося вдатися до, так би мовити, хитрощів: статтю виписали так, що тризуб став головним елементом великого герба. Цей компроміс комуністи підтримали, давши необхідну кількість голосів.

Водночас питання залишилося відкритим і вже понад два десятки років провокує численні дискусії. За цей час провели три конкурси на ескіз великого герба, який мав би існувати на додаток до малого — тризуба: у 1991-му, в 1996-1997-му, 2007-2009 роках. Оголошений нинішньою владою буде четвертим. Однак серед фахівців нема певності, що Україні він потрібен.

Насамперед слід узяти до уваги, що концепції малих і великих гербів притаманні радше федеративним країнам або монархіям. Наша держава ні те ні інше, вона унітарна, тож це схоже на просування ідеї федералізму, говорять деякі експерти.

Історик і журналіст Олександр Зінченко, який уже тривалий час відстежує тему великого герба, каже: «Всі ці конкурси показали, що як не намагаються придумати якийсь великий герб, воно все-одно виходить штучне і ніяке. Ідеї, які можна було придумати в рамках конституційного тексту, вже апробовані. І в результаті ці конкурси, по суті, завершилися нічим, хоча були запропоновані сотні проєктів».

Також історики підкреслюють, що тризуб вирізняє Україну з-поміж інших держав та їхніх гербів. «Він є абсолютно самодостатнім. Абсолютно сучасним, абсолютно графічно лаконічним атрибутом державності, який водночас має тисячолітню історію. В цьому фантастичність цього герба: він настільки виразний, загадковий і неповторний, що цього цілком вистачить», — вважає пан Олександр. На його думку, за оригінальністю з нашим може конкурувати хіба що японський — хризантема (точніше, це колишня імператорська печатка, яка фактично використовується нині як національний символ на місці взагалі відсутнього в цій країні герба).

Україна вже 29 років живе без великого герба як незалежна держава. За цей час люди вже звикли до тризуба, він подобається більшості громадян, із ним виросло кілька поколінь. Його малюють школярі, його вибирають як татуювання молоді українці — зокрема ті, що захищають Україну на сході. Із тризубом на грудях виборено чимало спортивних нагород… «Власне кажучи, треба забути про цю тему. Ми стільки років жили без великого герба — дійсно, можна й далі жити», — не сумнівається головний науковий співробітник Інституту історії НАН України професор Станіслав Кульчицький, який був членом комісії, що відбирала ескізи у двохтисячних роках.

І хоча на більшості проєктів зображено малий герб у центрі, який тримають козак із мушкетом і шаблею з одного боку і галицький лев — з іншого, що певним чином символізує гасло «Схід і Захід — разом!», але все ж тризуб уже дуже полюбився. «Об’єднувати герб Великої України і «малої» — Західної — я думаю, що сенсу в цьому вже нема. Це дуже складний малюнок, уявляю, яким він буде на печатках... Головне те, що вже є тризуб», — переконаний професор С. Кульчицький. Також треба враховувати і фактор витрат. Нині, в складні часи війни і коронавірусу, варто подумати, чи виділяти кошти на комісії, конкурси, а потім на заміну паспортів, документів тощо.

Як зауважує О. Зінченко, час для «гербового» питання тепер не найкращий, і дивується, чому «монобільшість» узялась за виконання саме 20-ї статті — про герб, а не, наприклад, 2-ї, в якій ідеться про цілісність і недоторканність території України… Можливо, це бажання зробити щось таке, що залишить слід в історії.

Олександр Зінченко підсумовує: «Основне завдання герба — зовнішня атрибутика, щоб відрізняти державу від інших, декларувати зв’язок із її минулим. Тобто це національна емблема, і цю функцію тризуб виконує на 200, на 300, на 1000 відсотків».