• З літопису наших днів

Батьків — на вулицю, підприємство — під ніж

Віталій НАЗАРЕНКО.

Фото автора.

Чернігівська область.

Ще на початку поточного року прилуцьке ТОВ «Крок-Укрзалізбуд» утримувало майже 5 тисяч голів свиней. Нове керівництво вирізало всіх до ноги, розвалює хліви та взялось за ВРХ. Засновник господарства 83-річний Михайло Андрієвський із болем спостерігає за тим, як руйнують справу його життя. Чоловік стверджує, що донька Людмила рейдерським способом захопила господарство і разом із зятем, колишнім суддею столичного апеляційного суду В. Загоруйком, фактично викинула його з дружиною на вулицю.

_{Вивозили навіть поросних свиноматок}

НА ФЕРМІ в селі Білорічиця Прилуцького району донедавна мирно порохкувало і споживало корми близько чотирьох тисяч свиней. Нині ж тут — пустка. Тварин вивезли ще навесні, а нині енергійно розбирають хліви. Їх тут десять. Сергій Клімук стежить за тим, щоб ніхто не поцупив із території колишнього свинокомплексу будматеріалів. «На підприємстві я працював і охоронцем, і тваринником, і сторожем, — розповідає чоловік. — Усього за дев’ять місяців Людмила Андрієвська вмудрилась розвалити все і продовжує знищувати. Зараз звідси вивозять станки, шифер, цеглу, балки».

Подібна ситуація і в Пологах — на місці свиноферми залишились голі ребра будівлі. Хто б міг подумати, що ще цьогорічної весни тут весело метушилась понад тисяча поросят? Володимир Приходько працював на фермі бригадиром та ветлікарем. «Тут утримували поросят від трьох місяців і до самого забою, — пояснює чоловік. — Цієї весни вивезли всіх свиней, а з травня почали розбирати хлів. Гірко спостерігати за тим, як усе до цурки руйнується».

Юрій Савченко, який трудився на фермі Михайла Андрієвського зоотехніком, підсумовує: «До осені 2019 року справи йшли стабільно вгору, збиралися розширювати поголів’я. Але до керівництва незаконним шляхом прийшли люди, яким тваринництво не цікаве, то все й пішло на спад. Переді мною стояв вибір: або потурати їм, або посунутись і не заважати. Рішення було очевидним. Вони вирізали всіх свиней. Навіть поросні свиноматки пішли на забій».

_{Залякують людей}

ПІД НІЖ пустили не лише поросят, а й бичків та телят. Вікторія Стукун була бригадиром тваринницької ферми у Білорічиці.

— Коли в наш колгосп свого часу прийшов Михайло Андрієвський, то відновив хліви, завів свиней, дав людям роботу. Тепер усе перетворюється на руїну, — нарікає жінка. — Того, хто каже правду в очі, виганяють із роботи! Міла Михайлівна змушувала казати, що Андрієвський не генеральний директор. Я голови не нагнула і не пішла проти Михайла Володимировича, бо там, де їдять, не гидять. Я звільнилась! Одразу після цього продали три сараї бичків, а свиней почали вивозити пачками. Михайло Володимирович такого не допустив би.

«Вантажили з фермських приміщень худобу, продали і бичків, і маленьких телят, — додає Олена Турчин, яка з восьмого класу працювала ще в колгоспі телятницею. — Наступного дня сказали писати заяву на звільнення. Мені 54 роки... Я розплакалась, написала заяву і пішла... Кому я тепер потрібна?»

— Хай увесь світ знає, як Загоруйко розвалив усе, що будував Андрієвський, — не стримується Вікторія Баняс. — Сто чоловік без роботи залишили! Самі поховались у «бункері» і до людей бояться вийти. Загоруйко до мене під хату тітушків привів і погрожував. До них прийшло б усе село, щоб сказати, що про них думають, але люди бояться.

Попри всі негаразди місцеві вірять, що 83-річний Михайло Андрієвський повернеться і відродить минулу славу господарства.

_{Зруйнована справа всього життя}

ЯК ЖЕ так це все сталося? Юрій Савченко пояснює: «Із жовтня 2019 року в реєстрах було змінено власника підприємства. Новим власником стала Людмила Андрієвська і її чоловік Віталій Загоруйко, на якого зараховане фермерське господарство «Лада СВА». Саме на цю фірму нині переоформлюють договори оренди землі».

Михайло Володимирович розповідає, що він був генеральним директором ТОВ «Крок-Укрзалізбуд», а на його доньці та дружині числилося по 50% власності. Чоловік із болем пригадує: «2018 рік ми закінчили з прибутком 1,4 мільйона євро. Тоді ж Мілка принесла мені на підпис чисті аркуші паперу, які я підписав, бо довіряв їй. Виявилося, що вона це зробила, аби рейдерським шляхом відібрати підприємство».

Його дружина і рідна мати Людмили Андрієвської Олена Франсівна запевняє, що своєї майнової частки на доньку не переоформляла. «Людмила хотіла мене позбутися, бажала, щоб усе переписали на неї, — коментує жінка. — Я відповіла, що в мене є ще одна донька, яку я не повинна лишити спадку. Мій підпис вона підробила і забрала підприємство мого чоловіка, яке він будував своїми руками з нуля».

Олена Франсівна стверджує, що все життя вони жили з молодшою донькою дружно, поки в її житті не з’явився Віталій Загоруйко. Саме цього чоловіка подружжя Андрієвських вважає винуватцем усіх їхніх бід.

83-річний Михайло Володимирович ще відчуває в собі сили відродити знищене його ж донькою. Він не збирається здаватись і шкодує тільки про те, що надто довіряв доньці. Сподівається на своє повернення до керма господарства. Для початку треба виграти суд. Шанси на це він має, оскільки експертиза вже засвідчила, що підпис дружини підроблено. Втім, може виявитися, що повернутися 83-річному трудівникові буде нікуди, адже землі його фірми переоформляють на ФГ, засновником якого є вищезгаданий зять.

— Зруйновано 70% того, що побудовано мною, — з гіркотою каже Михайло Володимирович. — Я міг виїхати і жити де завгодно, міг продати підприємство, але я хочу жити в нашій державі й хочу, щоб українці жили гідно. На жаль, саме такі люди, як мій зять і моя менша донька, руйнують Україну.