Розведення цесарок та їх утримання

ЗОВНІ цесарка схожа на індичку і курку одночасно. М’ясо цієї птиці смачне і високої якості, у неї гарна несучість. Птахівникам лише потрібно розібратися в основних принципах розмноження і вирощування цього виду домашньої птиці.

Головна особливість цесарки полягає у вибірковості клювання — вона практично не шкодить зерновим і городнім культурам, визбируючи тільки комах. Тому господарі нерідко запускають зграю в город, щоб вона очистила рослинність від комах-шкідників: гусениць, колорадських жуків, сонечок, мурах і навіть попелиць. Також слід зазначити, що пір’я цих птахів використовують на фабриках із виготовлення подушок, ковдр та ще дечого.

Вільний випас для цесарок — найкращий спосіб утримання. Причому на відкритій території. А якщо прогулянки плануються в загонах, то на дві особини має припадати не менше одного квадратного метра площі. Опалення у пташнику в принципі не потрібне, позаяк пернаті легко переносять навіть дуже сильні морози.

В умовах невеликої ділянки можна помістити цесарок у клітку.

Птахи годуються насінням, зеленню, відвареними коренеплодами, кабачками, гарбузами та огірками, комахами і їх личинками. При цьому з ранньої весни і до пізньої осені цілий день вони можуть перебувати на городі або в загоні.

Незважаючи на те що чіткого поділу між породами на м’ясні та яєчні нема, практикуються два способи вирощування цесарок. Для отримання м’яса сильно обмежують територію вигулу — на 5 м² розміщують 10-12 голів. Для яєчного напряму, навпаки, відводять великий майданчик під вигул і відправляють птихів на прогулянку на ввесь світловий день.

З урахуванням того, що цесарки добре вживаються з усіма домашніми птахами — курми, індиками, гусьми і качками, робити для них окремий пташник нема потреби. Тільки збільшити кількість годівниць і напувалок, позаяк за корм і пиття цесарка буде битися з усіма. Та якщо вирішено вирощувати їх окремо від іншого домашнього птаства, при облаштуванні місця візьміть до уваги такі особливості.

Навіть якщо ви маєте намір утримувати цесарок у клітках, площі все одно має бути багато — по квадратному метру на птаха. В таких умовах вирощують м’ясні породи, як уже сказано, яєць буде менша кількість.

Завдяки густому оперенню пернаті добре витримують навіть тривалий холод, але вже з середини осені різко знижується їхня несучість. Чим холодніше у приміщенні, тим менше яєць. Якщо хочете, аби взимку була стабільна несучість, треба витратитись і забезпечити пташник опаленням.

У приміщенні неодмінно повинні бути сідала. Щоб зручніше було прибирати, ставте прямо під сідала лотки для посліду. Їх простіше виносити, ніж вимітати щотижня все приміщення.

Цесарка як ніхто інший потребує води. Не така страшна нестача корму, як води. Зневоднена птиця різко втрачає вагу, і відновити її потім не вдається. За браку води протягом трьох-чотирьох днів починається падіж стада. У пташнику має бути кілька напувалок — вузьких, але довгих, щоб кожна особина могла вільно підійти і напитися.

Така ж вимога стосується і годівниць. Вони повинні бути подовженої форми, щоб не обмежувати птицю.

Підлогу в приміщенні слід застеляти соломою і тирсою, але не можна використовувати тирсу хвойних порід дерев — вона прилипає до пір’я і спричиняє багато незручностей пернатим. Міняють настил раз на місяць, за вологої погоди — раз на тиждень, щоб усередині по можливості було сухо.

Вентиляція для цесарок також дуже важлива. Попри те що здоров’я у цих птахів досить міцне, перебуваючи в застояному повітрі й на брудній підстилці, вони різко починають хворіти.

У період із середини осені й до початку квітня світло в курнику вмикають уже о 7-й ранку, а вимикають о 22-00. Збільшення світлового дня гарантує стабільну яйцекладку.

Для вигулу бажано вибирати територію на південному боці обійстя й із великою кількістю трави. Втім, на відміну від інших пернатих цесарка трави не їсть, їй більше потрібні комахи, проте вона любить ховатись у високій рослинності, зокрема й низькорослих кущах.

Придбавши одноденних пташенят, їх слід помістити в брудер, що, власне, і підмінить самку. Для малечі температуру в брудері або пташнику підтримують на рівні 35-36^ОC, поступово знижуючи її в міру росту птиці. В цілому регулюють температуру, спостерігаючи за поведінкою пташенят: якщо холодно, вони туляться одне до одного, коли жарко, розчепірюють крила і закидають голову.

Малюки з першої ж доби виявляють підвищену активність, тому їм рекомендується відразу підрізати крила.

Якщо плануєте самостійно розводити цесарок, необхідно створити батьківську групу з шести-семи самичок і одного самця, старшого всіх за віком. Відрізнити самця можливо тільки за незначними ознаками. Зазвичай самки великої ваги і розмірів, тому слід звернути увагу на менших птахів. У самця широкий дзьоб із наростами, трохи загнутий гребінець і витягнуте положення шиї. Дорослі особини чоловічої статі мають струнку поставу і бажання вражати всіх своїм голосом, щебечучи з кожного приводу.

Процес схрещування повинен відбуватися виключно при забезпеченні вигулу. Запліднена самка в середньому 20 днів буде давати яйця. Їх необхідно очистити від бруду й укласти гострим кінцем донизу. Кладка збирається до полудня. В разі, якщо в групі знайшлася квочка, вона самостійно висидить яйця. Коли «мамки» нема, яйця поміщають в інкубатор на термін 29-31 день.