|
|
|||||||
|
||||||||
|
||||||||
| ||||||||
|
Версія для друку До списку статтей Продовольча безпека під загрозою Павло ДОСТОЄВСЬКИЙ. м. Київ. З БОЛЕМ у серці читаю інформацію про катастрофічний стан молочного скотарства у нашій державі («СВ» за 06.10 ц. р.). За роки незалежності ця галузь практично знищена: кількість корів на сьогодні — 1,7 млн голів, що у п’ять разів менше, ніж було на початку 1990-х. Унаслідок злочинного недбальства про ВРХ Україна опинилася на найнижчій сходинці серед країн з виробництва молока. Тож якщо терміново не вжити заходів для порятунку молочної галузі, то українці залишаться без власного набілу. Сьогодні населення відповідними продуктами забезпечене лише на 45-50 відсотків од фізіологічних норм. А ціни на молоко і молокопродукти у доларовому еквіваленті в Україні найвищі серед усіх наших сусідів — Росії, Білорусі, Молдови, Польщі, Угорщини, Румунії, Словаччини. З виробництвом м’яса ситуація не краща. Воно у нас спотворене, у структурі виробленого 71% м’яса птиці, 22% свинини і лише 7% яловичини. В меню українця повинно бути у два-три рази більше свинини і яловичини. Поголів’я сільськогосподарських продуктивних тварин доведене до критичної межі, що загрожує продовольчій безпеці держави. Ось до чого призвели недолугі реформи і некваліфіковані кадри. Читав, що нинішні можновладці планують із Південно-Африканської Республіки постачати в країну м’ясо крокодилів. Ми вже наїлися пальмової олії, тепер споживатимемо крокодиляче м’ясо? Я вважаю, що необхідно терміново розробити державну програму з порятунку тваринницької галузі та запровадити її буквально на початку наступного року — часу на «розкачку» нема. Я неодноразово звертався з відкритими листами до влади, щоби зсунути з мертвої точки це болюче питання, але не був почутий. На жаль, сучасні керманичі не здатні перейнятися вельми тривожною ситуацією. Версія для друку До списку статтей | З роси й води ДНЯМИ відсвяткувала 85-річчя Клавдія Іванівна Лапук із м. Хоросткова Гусятинського району Тернопільської області. Любов до праці на землі, прищеплена їй з дитинства, дала Клавдії поштовх обрати професію до душі. Здобувши фахову освіту у Заліщицькому радгоспі-технікумі, вона 13 років відпрацювала агрономом у колгоспі с. Увисла та понад 20 років — у відділі селекції Тернопільського обласного НВО «Еліта». На заслуженому відпочинку теж не сидить склавши руки — вирощує на власній ділянці овочі. Рано втративши чоловіка, Клавдія Іванівна самотужки виховала двох донечок і стала їм надійною опорою та порадницею. І нині діти та онуки, яка б відстань їх не розділяла, з теплом і любов’ю горнуться до маминих крил. Цілеспрямована, розсудлива, оптимістка у всіх ситуаціях, щира душею і весела вдачею, Клавдія Іванівна є доброю товаришкою для сусідів, наставницею і прикладом для молоді. Вітаємо любу матусю і бабусю з днем народження, бажаємо їй здоров’я та прожити ще багато щасливих років під Божою опікою. З повагою діти та онуки.
20 листопада святкує 80-й день народження Лідія Григорівна Самойлюк — талановита організаторка сільськогосподарського виробництва. Починала вона свій трудовий шлях завідувачкою ферми, затим була бригадиром комплексної бригади, заступником голови колгоспу, а останні 30 років очолює ТОВ «Нива» — господарство з високою культурою землеробства і розвиненим тваринництвом, яке дає робочі місця селянам і гарантує продовольчу безпеку краю, сприяє соціально-економічному розвиткові сіл Поляхова, Романів і загалом усього Теофіпольського району Хмельниччини. За доблесну працю Лідії Григорівні присвоєно звання заслуженого працівника сільського господарства, вона почесний ветеран України. Тож з роси й води вам, шановна ювілярша! При доброму здоров’ї впевнено досягнути вікової вершини. Від імені ветеранів, аграріїв Хмельниччини
|