Змова олігархату

Леонід ЛОГВИНЕНКО.

Харківська область.

Протестувальники блокують трасу Житомир — Вінниця. На черзі — установи, причетні до формування тарифів?

Підвищення цін на газ та на його доставку спричинило ряд акцій із блокування доріг по всій Україні. Протестували проти «тарифного геноциду» і на Харківщині.

_{А я скажу!}

СПЕРШУ люди перекрили київську трасу у Валках та Високому. В Ізюмі зібрався мітинг, а пізніше — пікет під вікнами міської та районної влади.

— Перед цим я платив за доставку кубометра газу 1 грн 35 коп., а тепер мені кажуть, що це коштує майже вдвічі більше — 2 грн 28 коп., — обурюється пенсіонер і громадський активіст Леонід Щибря.

За словами пана Леоніда, ця послуга для киянина чи харків’янина обходиться в копійки, начебто газ доставляють до столичних квартир зі свердловин, пробурених на Хрещатику чи на Сумській. Ні, там газу нема, натомість від його хати до Співаківки, де добувають українське блакитне паливо, всього 7 кілометрів, а від самого села ще менше.

— Чому ж така несправедливість? — не розуміє чоловік.

Утім, якщо в місті обласного підпорядкування Ізюмі підводили газ переважно коштом бюджету, то в селах у траншеї, які копали місцеві мешканці, клали труби, куплені за гроші людей. Скажімо, в селі Бугаївка Ізюмського району, землі якого довкола побиті газовими свердловинами і яке провело собі газ першим у районі, всі роботи й матеріали оплачував сільгоспкооператив.

Пригадую також газифікацію мого рідного села на Київщині. Пів Мисайлівки змогли газифікувати за державний кошт, а ту частину, що на Ярах, селяни оплатили самі. А ціна за транспортування газу однакова і там, і там. У цьому та інших українських селах людям доводиться платити за транспортування блакитного палива набагато більше, аніж жителям великих міст, тоді як податки всі платять однакові, а середня зарплата у провінції набагато менша.

— Я підтримую протести, адже мені не зрозуміло, чому така ціна на газ і його транспортування, звідкіля вони взялися, — каже експрезидент асоціації міських і селищних рад Віктор Слиш. — Мені лише неясно, чому йдеться суто про блакитне паливо, адже подібні проблеми стосуються електроенергії, тепла.

_{Хто ким «рулить»}

НА ХАРКІВЩИНІ газ у середньому подорожчав на одну гривню за кубометр у порівнянні з ціною в грудні. Тарифи коливаються в межах 7,22 грн за кубічний метр («Нафтогаз») і близько 9,90 грн («Харківгаззбут») — ціна враховує ПДВ, але без вартості послуги за розподіл, тобто за постачання. Також доведеться більше сплачувати й за електрику — урядовці скасували пільговий тариф на 100 кВт-год.

— Монополісти розперезалися, тоді як Антимонопольний комітет дрібнотою займається: штрафує, наприклад, невеличкі водоканали, а не ті підприємства, де власники — олігархи, — розмірковує Віктор Слиш. — Хоча, можливо, це такий психологічний трюк. Вітренко підняв, а «хороший Кабмін» узяв і знизив ціну на 30 відсотків. Я взагалі за націоналізацію природних монополій, хоча хтось вважає, що це соціалістична маячня.

Одним словом, є всі підстави протестувати. От лише форма таких протестів, як на мене, дещо недоречна. Перекриваючи дороги, одні виборці Зеленського, котрі обрали його президентом насамперед за те, що він обіцяв знизити тарифи на газ удвічі, створюють проблеми для інших виборців Володимира Олександровича та тих, хто за нього і не думав голосувати, які цими дорогами кудись прямують. Уявіть собі, що ви поспішаєте з Харкова на Київщину, до Богуслава, де чекає хвора мати, а вас гальмують у селищі Високе протестувальники і не відомо, коли пропустять. Навіть якщо ви в душі підтримуєте протести, то навряд чи будете задоволені, коли потрапите в подібну ситуацію. Можливо, потрібно пікетувати тих, хто має безпосередній стосунок до цього підвищення, — Кабмін, офіси Президента та олігархів-монополістів. З пікетування ж місцевої влади користі — як із козла молока: ваші депутати хіба що підпишуть листа з проханням знизити тарифи, як це сталось у Високому. Чи буде з цього якийсь результат, важко сказати. Найімовірніше, що ні.

Цікаво, що на «тарифному» мітингу в Ізюмі серед тих, хто «рулив» протестом, були помічені представники забороненої компартії, люди, які, пригадується, у 2014 році, коли російський терорист Гіркін разом із загоном спецназу ЗС РФ захопив Слов’янськ, заважали споруджувати на горі Крем’янець блокпост, що мав захистити місто від чужинського вторгнення. Тепер, щоправда, вони в інших партіях, які постали з уламків «Партії регіонів», зокрема й ОПЗЖ.

— Це дуже і дуже небезпечно, — вважає ізюмський історик Віталій Носачов. — ОПЗЖ практично перетягла на себе електорат Зе. Те, чого я і боявся, — вони знов панують у нас. Це реальний Антимайдан з економічним підґрунтям.

_{Скоробагатьки знахабніли вкрай}

ІНОДІ виходить, що прихильники так званих опозиційних партій організовують протести проти підвищення тарифів, у той час як спонсори та керманичі їхніх політсил мають прямий стосунок до «тарифного геноциду».

Ось, скажімо, Юрій Бойко, який частенько навідується до Путіна на поклон, при цьому інших звинувачує в тому, що потрапили під «зовнішнє управління». Людоньки добрі, та чи ви забули, що за Януковича він з його «вишками» вважався символом корупції в газовій сфері? Або олігарх Дмитро Фірташ, видачі якого в австрійців домагається американське правосуддя. Це ним при Азарові було приватизовано більшість газопостачальних компаній. Деякі з них куплені за ціною квартири в Києві. При тому, що сільські кооперативи спершу передали прокладені ними газогони комунальним підприємствам безкоштовно, а потім їх дуже дешево придбали «фірташі». Ось хто напевне має вигоду з підвищення ціни за транспортування газу. До речі, гроші ці надходять до банків, серед власників яких — колишні «регіонали». Отож коли олігархічні телеканали цих людей на чолі з «кумом Путіна» взялися широко висвітлювати протести, то це мені нагадало злодія, який, поцупивши в сусіда ночви, кричить: «Тримай злодія!»

Якою ж має бути ціна на газ і його транспортування? Певна річ, громадянам хотілося б узагалі нічого не платити. Але так не буває. Коли не платите ви безпосередньо, то платить держскарбниця, тобто все одно прості громадяни. Якщо не платити за товар його реальної вартості, то підприємство, що виробляє продукцію чи надає послугу, швидко збанкрутіє.

За транспортування газу українці платили й раніше. Просто все це було в одній квитанції, а тепер потрібно платити окремо. Щоправда, гроші були значно менші. Втім, річ тут не лише у високій ціні. І за попередників плата за енергоносії зростала. Проте зростали й зарплати, пенсії та субсидії… А тепер ціни на газ і електрику піднялись, а решта — дуля з маком. І тепер ті, хто називав учасників Революції гідності «майданутими», намагаються влаштувати… майдан. Тарифний. Але потім — обернути все на свою користь.