|
Версія для друку На головну Кілька тез про державну мову Зоя Казанжи, громадський діяч, ексзаступник голови Одеської
облдержадміністрації. nv.ua КРАЇНА мала майже 30 років, щоб зняти питання української мови з порядку
денного назавжди. І не витягувати його кожного разу, наче шулер витягує
краплену карту із засмальцьованого рукава. Всі оці загравання і вмовляння
призвели до серйозних наслідків, які тепер маємо. Адже державна мова — це ще і
можливість перебувати не в російськомовному контексті з усіма результатами, що
випливають. Тому потрібно було не панькатись, а безумовно і швидко переходити
на українську мову. Вже і забули б про цю проблему. Я пам’ятаю
«гавкіт» з приводу квоти на українську музику в радіоефірі. Як же дехто
старався, насміхався, розповідав, що це занапастить бізнес і зменшить кількість
слухачів. Я пам’ятаю, що робив один із власників радіостанції в Одесі — він у
визначеному обсязі транслював увесь час «Океан Ельзи» і казав, що робить це
спеціально, щоб усіх нудило від української музики. Але попри
все квоти зробили важливу справу — дали потужний розвиток українській музиці.
Скільки гуртів, виконавців з’явилося за цей час! Багато. І ніякий бізнес через
квотування не загнувся. Свого часу
вистачило сил на дублювання фільмів у кінотеатрах. Пророкували, що кінотеатри
зачиняться. І що? Успішно працювали, отримували прибуток. Через українську мову
дубляжу жодний кінотеатр не припинив функціонувати. В будь-якому
закладі будь-якої країни світу ви спершу почуєте привітання державною мовою. А
вже потім або продовжите цією ж мовою спілкування, або перейдете на зрозумілу
обом сторонам — англійську, турецьку, іспанську, російську і так далі. Або
спілкуватиметеся з допомогою усмішки і жестів, якщо перебуваєте в країні, де
вас не розуміють. І ще одне.
Російськомовні люди старшого віку навряд чи будуть розмовляти українською. Але
чи багато людей старшого віку ви бачите у сфері обслуговування? Це інша тема —
про зайнятість людей після 50 і 60 років. Хоча коли йдеться про суддів, які
стають ними у віці і 40, і 50 років, то там усе просто. Рівень заробітної плати
такий, що для них не стоїть питання, знати українську чи ні. Знають. Без
варіантів. Сфера
обслуговування — це зазвичай молоді люди, в яких уже майже нема проблем ні з
українською, ні з англійською. Принаймні на побутовому рівні. Якось мені один
випускник середньої школи сказав, коли за столом почали сваритися з приводу
мови: «Повірте, для нас нема проблеми мови. То для тих, хто у Радянському Союзі
народився, є така проблема. Я можу спокійно говорити українською, російською й
анг-лійською. Якщо від мови залежатиме моя робота, мої заробітки і моє
благополуччя, то я вивчу будь-яку». Я пам’ятаю,
як казились одеські сепарські лідери «в екзилі», коли одесити масово обирали
для своїх дітей мовою навчання українську. Писали в соцмережах, що дітей вони
«потєрялі», що треба з цим щось робити. Тому прокремлівські покидьки
витрачатимуть величезні кошти на інспіровані суперечки, ситуації, щоб лише
тримати на порядку денному це дражливе питання. Україну
зросійщували цілеспрямовано. Як і решту республік, нині самостійних країн.
Дехто вирвався з цього контексту. Найбільш повною мірою це вдалося країнам
Балтії. Зокрема, і шляхом запровадження паспорта для осіб з невизначеним
громадянством. Там мову не просто вивчають, а й складають серйозний іспит на володіння
нею. Інакше не матимеш роботи і всього іншого, що передбачає статус
громадянина. І це абсолютно правильний підхід країни, яка не дозволяє собі
засмічувати мозок агресивною російськомовністю. А ми все ще
тримаємось за російськомовний налигач. Боїмося засмутити людей, які чомусь
вважають, що проблеми в них — саме через існування української мови. І втішаємо
себе, що налигач ніколи не перетвориться на зашморг. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Морози минули — можна й зі знижкою ЧитатиАНОНСОВАНА раніше ціна на газ для населення —
6,99 грн за кубометр (із ПДВ та платою за транспортування магістральними
газопроводами до внутрішніх точок виходу з газотранспортної системи) — відтепер
закріплена офіційно в опублікованій урядом постанові. Діятиме ручне
регулювання, до якого, призупинивши ринковий механізм, повернулися через
коронакризу та бунти людей, тимчасово, з 1 лютого по 31 березня. Щоправда, за опалення
домівок у період, мабуть, найбільших за всю зиму морозів у другій половині
січня доведеться заплатити за встановленими раніше цінами. Також НКРЕКП схвалила
зниження тарифів на розподіл газу для 14 невеликих постачальників. Ціни
варіюються від 1,66 грн до 1,79 грн за кубометр (плюс ПДВ). До цього рішення ще
будуть вносити зауваження і пропозиції, тож після остаточного затвердження ціна
може бути іншою.
Боргів усе ще багато ЧитатиЗГІДНО з даними Державної служби України з
питань праці, сума зарплатної заборгованості по всій країні зменшилась майже на
700 млн грн (18%): станом на 7 грудня минулого року була 3,8 млрд грн, а 11
січня нинішнього — 3,1 млрд грн. Найбільше вона скоротилася на підприємствах
держсектору. В регіональному розрізі найсуттєвіший внесок у покриття
заборгованості зробили Донецька (299 млн грн), Львівська (169 млн грн) та
Харківська (97 млн грн) області. Хоча перша все ще залишається антилідером із
показником 719 млн грн. У розрізі центральних органів влади підприємства
Міненерго скоротили заборгованість на 535 млн грн, «Укравтодору» — на 54 млн
грн, «Укроборонпрому», який є найбільшим боржником (587 млн грн), — майже на 43
млн грн.
Погуляли, і досить ЧитатиВ УКРАЇНІ, кажуть, дуже багато державних
свят, крім того, існує практика додавання вихідного, якщо свято припадає на
суботу-неділю, і перенесення робочого дня. Населенню добре — з’являються
міні-«канікули», можна відпочити, кудись поїхати або виконати якісь нагальні
домашні справи. А от економіці від цього погано, та й із Європою та США
розбалансування, бо в них такої «радянської практики» нема (відмовилися від неї
навіть у Білорусі). Відтак група депутатів на чолі зі скандально відомою Г.
Третьяковою із фракції «Слуга народу» зареєструвала законопроєкт, котрим
пропонує заборонити перенесення вихідних і робочих днів. Це має поліпшити
продуктивність праці, розширити можливості роботи з інвесторами-донорами і
сформувати позитивну репутацію України для бізнесу. Чи так воно, поки що не
відомо, а от народу скасування «компенсації» вихідними за всі труднощі буття
навряд чи сподобається.
Місцева влада безвідповідальна? ЧитатиЗА 10 МІСЯЦІВ минулого року, заявили в
Укрзалізниці, регіонам було сплачено майже 3,1 млрд грн земельного податку і
перевезено пільговиків електричками на суму 285,3 млн грн. Натомість компанія
отримала лише 28% коштів, які місцеві органи влади мали їй компенсувати за
послугу. Найбільші боржники — Харківська (38,6 млн грн), Київська (25 млн грн),
Львівська (17,3 млн грн), Одеська (10,8 млн грн), Дніпропетровська (17,9 млн
грн) області та Київ (29,5 млн грн), який узагалі не перерахував нічого.
Натомість Херсонщина, Луганщина, Миколаївщина, Житомирщина та Волинь є лідерами
з виплати компенсацій. Укрзалізниця просить органи місцевої влади перерахувати
гроші за пільговиків, інакше можуть виникнути проблеми з їх перевезенням, як це
вже траплялося неодноразово.
Компенсували газом та водою ЧитатиУ НОМЕРІ за 15 січня в замітці «Палива
малувато» наша газета писала про брак вугілля всіх марок на складах ТЕС
(теплові електростанції). Станом на другу половину місяця, за даними Укренерго,
ситуація погіршилася. Через морози використання електроенергії зросло, відтак
загальні запаси палива становлять 487,5 тис. тонн, із них газового вугілля —
283,6 тис. тонн (зменшились у 7,5 разу), антрацитового — 203,9 тис. тонн
(-44,4%). Тому починаючи з понеділка було додатково включено в роботу шість
блоків трьох ТЕС (Вуглегірська, Зміївська, Трипільська) на резервному паливі —
газі — сумарною потужністю 1200 МВт. В Укренерго наголосили, що ситуацію
вдалося втримати: аби збалансувати енергосистему та покрити навантаження,
збільшили генерацію ГЕС та ГАЕС, отож відключень електроенергії не відбулося.
Реформа під загрозою ЧитатиОФІСУ Уповноваженого з прав дитини
надійшов на погодження проєкт урядового розпорядження про внесення змін до
Національної стратегії реформування системи інституційного догляду та виховання
дітей на 2017—2026 роки. Після аналізу тексту дитячий омбудсмен М. Кулеба вибухнув
обуренням: на його переконання, планується згортання реформи інтернатів.
Зокрема, пропонується відстрочити до 2026 року припинення влаштування до таких
закладів дітей віком до 3 років (саме на них інституційний догляд позначається
найбільш травматично), що було передбачено стратегією до 2020-го. Також хочуть
виключити з реформи 70% інтернатних закладів системи освіти, тобто звузити її
лише до будинків дитини тощо. «Майбутнє інтернатів, за стратегією, — це
перетворення їх на школи без цілодобового утримання, як це відбулося в усіх
цивілізованих країнах», — наголошує М. Кулеба. А уряд, створюється враження,
хоче залишити все по-старому, замість того щоб спрямувати зусилля на допомогу
сім’ям і збереженням їх для дитини. При цьому, певен омбудсмен, ресурсу держави
для реалізації реформи більш ніж достатньо.
|