Локдаун по-українськи

Олена КОЩЕНКО.

Із 8 січня в Україні триває вже другий упродовж пандемії жорсткий карантин, який наближається до завершення. Поки медики визначають, чи справді він посприяв уповільненню темпів поширення SARS-CoV-2, економісти підраховують, скільки це коштуватиме економіці й кожному українцю зокрема…

_{Бізнес на межі колапсу}

ОСНОВНИЙ удар по фінансах від нинішнього локдауну, власне, як і від минулого (запровадженого торік у березні-квітні), припав на сфери, пов’язані з відвідуванням громадських місць, зібраннями людей. Передовсім ідеться про індустрію розваг, царини послуг, громадського харчування та роздрібної торгівлі непродовольчими товарами. Представникам цього бізнесу, які ще не оговтались від торішніх весняних обмежувальних заходів, довелося ще тугіше затягнути паски.

І якщо для великих компаній це означало відмову від розвитку і довготривалу стагнацію, то для малих і середніх стало черговим випробуванням у буквальному сенсі на виживання. Заробіток багатьох із них опинився на межі зупинення, ​​позаяк дієвих механізмів держпідтримки у нас нема. Роздавання ФОПам, а також звільненим найманим працівникам разової грошової допомоги від держави, розмір якої не дотягує навіть до середньої зарплати по країні, а також упровадження «канікул» на сплату податків і єдиних соціальних внесків до уваги не беруться, адже здебільшого це не рятує, та й не всім підприємцям під силу подолати бюрократичні бар’єри, щоб скористатися цими «благами».

Ясна річ, Україна, на противагу розвиненим країнам, просто не в змозі вливати гроші у вітчизняну економіку, постраждалу від наслідків коронавірусу. Так, у США лише торік на підтримку власної економіки виділили майже 2 трильйони доларів (близько 10% ВВП). В Україні ж 2020-го бюджет закрили із дефіцитом, який дорівнює 7,5% валового внутрішнього продукту.

Більше того, днями міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що допускає перегляд бюджету-2021 «у разі відсутності співпраці з МВФ». Не треба навіть пояснювати, у чий бік буде спрямовано цей «перегляд»…

_{Пандемічні перекоси}

УТІМ, схоже, що і перший спущений «згори» жорсткий карантин так нічому можновладців не навчив. Бо деякі нинішні обмеження, щиро кажучи, викликають сумніви у здоровому глузді тих, хто їх запровадив.

Узяти хоча б дату початку локдауну, яку з кінця минулого року переносили тричі. Впровадження жорсткого карантину не на піку захворюваності, який припав на торішній грудень, коли у нас фіксувалося близько 16 тисяч нових випадків на день, а вже після новорічних свят, викликало багато критики. А коли 8 січня українці прийшли в супермаркети і побачили обмотані навхрест скотчем вітрини з непродовольчими товарами, в’їдливих жартів на адресу «слуг народу» посипалося стільки, що не злічити.

Як відомо, в цей, січневий, локдаун у магазинах та аптеках можна придбати харчові продукти, ліки, вироби медичного призначення, засоби гігієни, зв’язку, ветеринарні препарати, корми, насіння і засоби захисту рослин, а також побутову хімію. Але чомусь під заборону потрапили шкарпетки, колготки, капці, рушники, постільна та натільна білизна, посуд, лампочки, батарейки…

Уже два тижні соціальними мережами котиться хвиля народного обурення. Ось які дописи публікують користувачі.

«Обурює непрофесійний підхід до складання карантинних заборон. Перед Новим роком, коли виявляли найбільше захворілих, локдауну не ввели, зате у містах і селищах було дозволено стовпотворіння батьків із дітьми, ще й без масок, навколо громадських «ялинок». І всіх це влаштовувало. Чи, бува, не для того вже після свят знадобився локдаун, щоб спокійно відпочили у відпустках «на Канарах» наші депутати, законотворчість яких інакше як експериментами над народом не назвеш?».

«Хіба це локдаун ? Уряд просто імітує його своїми пандемічними перекосами. При цьому жодних контактів тих, хто хворіє, українська влада взагалі не відстежує»…

_{А як у них?}

СИСТЕМУ обмежувальних заходів в Україні запроваджено з метою знизити захворюваність та виграти час для медицини, розтовкмачував Прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Можливо, в цьому нам у пригоді стане досвід європейських країн?

Так, у Словаччині розгорнули суцільне тестування громадян швидким і точним тестом на антиген, який коштує урядові 4 євро за одиницю. Практика цієї країни свідчить: якщо раз на місяць перевіряти все населення й ізолювати уражених удома під контролем поліції, то можна успішно гасити спалахи. Бо краще ізолювати на 10 днів кілька відсотків громадян, ніж усіх на всю зиму.

Також чи не найефективнішим заходом у боротьбі з COVID-19, на думку вчених, є відстеження контактів. У Німеччині на всіх публічних заходах відбувається реєстрація відвідувачів: на заняттях, спортивних тренуваннях, у кафе та ресторанах — скрізь люди повідомляють особисті дані. Ці анкети потім подаються до місцевого представництва Міністерства охорони здоров’я. Тому порушувати карантин особам, які перебувають на самоізоляції, дуже важко — це відразу буде виявлено. А покарання неабияке — штраф у сумі 25 тис. євро та ув’язнення на два роки. Також хворі на коронавірус заповнюють онлайн-щоденник на cпеціальному сайті, в якому описують усі свої контакти та місця пересування протягом 48 годин до тестування, зазначаючи ПІБ, адреси, локації і навіть номери маршрутів громадського транспорту.

Зрештою, уряд Ізраїлю свого часу зміг упоратись із вогнищами інфікування у країні, запровадивши на період локдауну обмеження громадян у пересуванні не далі одного кілометра від дому. При цьому не забороняючи роботу бізнесу й не зменшуючи кількість виконуваних ПЛР-тестів. То як пояснити логіку рішень, ухвалених українським урядом, коли людина може ходити на роботу, подорожувати за 500 км од домівки, їздити в громадському транспорті, ходити в гості, щодня купувати харчі у супермаркеті, але не має права при цьому взяти із сусідньої полиці того ж магазину шкарпетки, тарілку чи зошит у клітинку?!

Отже, розумно було б запровадити масштабне тестування, показати реальну статистику захворюваності, відстежуючи контакти бодай інфікованих і занедужалих громадян. Але напевне не забороняти роботу магазинів і кафе, де люди значно ретельніше дотримуються соціального дистанціювання, ніж у громадському транспорті, на роботі чи коли прийшли до родичів засівати й колядувати-щедрувати.

_{З 25 січня — адаптивний карантин}

ВЛАДА не планує продовжувати посилені карантинні заходи після 24 січня. Вже з 25-го числа Україна повернеться до обмежень адаптивного карантину, який діяв до локдауну. Він буде введений до кінця березня.

«Зараз ми розриваємо той ланцюжок, який утворився з Нового року до Різдва. Якби ми не зробили цих зимових канікул, то в лютому вийшли б на критичні показники, які не дозволили б нашій медичній системі впоратись із кількістю хворих», — заявив очільник Кабміну Денис Шмигаль. Він додав, що для уряду було важливо не допустити перевантаження лікарень до часу отримання вакцини, надходження якої очікується не пізніше лютого.

Водночас Прем’єр-міністр висловив думку, що «карантин у цьому році триватиме дуже довго».

_{Реалії онлайн-навчання}

ОТЖЕ, вже з наступного понеділка повертається стандартний карантин. Це означає, що запрацюють малий бізнес, заклади громадського харчування, спортзали і торгові центри. Але для багатьох набагато важливішим є питання, чи повернуться їхні діти у школи.

Найімовірніше, 25 січня заклади освіти відкриються не для всіх. Учні початкової школи сядуть за парти. Річ у тому, що на «дистанційці» рівень навчання вельми впав. А батьки молодших школярів ще й дістали проблеми з роботою, куди вони не можуть ходити, оскільки треба сидіти з дітьми.

А от як навчатимуться старші — поки що питання.

Тим часом у батьків старшо-класників також виникають проблеми. Бо не у кожній сім’ї є планшети та ноутбуки для занять, у невеликих населених пунктах катма доступу до Інтернету. Та й учителі ще не всі можуть належно працювати в онлайні.

Про це говорив міністр освіти Сергій Шкарлет. Іще він зазначив, що в областях, де показники захворюваності на СOVID-19 будуть контрольованими, порушуватиметься питання про повернення учнів випускних класів у школи. За його словами, тривають консультації з Міністерством охорони здоров’я та головним санітарним лікарем Віктором Ляшком.

_{Замість післямови}

РАЗОМ із тим економічну складову локдауну фахівці називають не менш убивчою для українського суспільства, ніж сам коронавірус. Половинчаста система обмежень виявилась одним із найгірших рішень уряду. Бо від розповсюдження хвороби цей напівзахід так і не врятував, але продовжує й надалі вибірково вбивати малий і середній бізнес, який є підвалинами вітчизняної економіки і суспільного благополуччя.

Завдання суспільства — вимагати від урядовців збільшення видатків на тестування COVID-19 відповідно до загальносвітової практики, щоб достеменно знати, якою є реальна ситуація в нашій країні з поширенням пандемії.

Тим часом медики, які ось уже 11 місяців саможертовно протистоять коронавірусній загрозі, закликають громадян берегтись і нагадувати близьким людям, що хвороба не відступила. Слід і надалі носити маску, дотримуватися соціальної дистанції, уникати великого скупчення людей. Наше життя та здоров’я, на жаль, поки що лише наша власна відповідальність. Бережіть себе і, за можливості, підтримуйте малий і середній український бізнес.