Допоки триватиме хаос?

Микола ЮРЧИШИН.

Не вщухають телефонні дзвінки та продовжують надходити листи до редакції зі скаргами на незадовільну роботу деяких стаціонарних поштових відділень і так званої пересувної пошти.

«Я ДАВНЯ передплатниця «Сільських вістей», але такого хаосу з доставлянням газети, як в останні два роки, не пам’ятаю, — нарікає Ольга Василівна Сиглин із Самбора Львівської області. — Торік «Селяночку» приносили з великими перебоями, не виправляються поштовики і нині. Хіба це нормально, що скоро вже січень закінчується, а я й досі не одержала першого номера за 6 січня? Решту, хоч і з запізненням, мені принесли, а новорічний випуск хтось поцупив. Так мені відповіли на пошті. Допоки триватиме такий хаос?»

У ще гіршому становищі опинився Леонід Володимирович Дитинюк із Тетерівки Жашківського району Черкащини. Йому з початку року не доставили жодного номера «Сільських вістей», хоч квитанція про те, що передплатив їх на перше півріччя 2021 року, у нього є. «Розумію, що графік роботи поштового відділення скоротили до двох днів на тиждень, але це не привід не доставляти газету, тобто не виконувати Укрпоштою своїх прямих зобов’язань», — слушно зауважує Л. Дитинюк.

А ось три тривожні листи з Київщини.

«Замість приміщення колишньої пошти у нашому селі залишився пшик, — повідомляє житель Логвина Володарського району Василь Павлович Маслюк. — Більшу частину споруди віддали під оренду. Передплачених мною на перше півріччя «Сільських вістей» я ще в очі не бачив — не приносять їх додому передплатникам, хоч грошенята за це деруть чималі».

Обурюється ситуацією, що склалася з доставкою газет, Микола Пантелеймонович Карпенко з Борисполя, який проживає на Першому провулку Матросова. Йому запропонували забирати передплачені ним «Сільські вісті» за два кілометри від домівки — на центральному поштовому відділенні. А чоловіку важко й по хаті пересуватися. «Це що, геноцид влаштувало поштове відомство передплатникам періодичних видань?» — запитує в гендиректора Укрпошти Ігоря Смілянського М. Карпенко.

У селі Перемога Броварського району свого поштового відділення нема. Мешканців цього населеного пункту обслуговує поштове відділення зв’язку з райцентру. «В першій половині 2020-го дуже погано почали доставляти газети передплатникам, — обурено пише Анатолій Григорович Мутило. — За дорученням передплатників «СВ» я поїхав у Бровари з’ясувати, в чому річ. «Нема кому носити газет, бо мала зарплата, — почув у відповідь. — Почекайте трохи, сподіваємося, все налагодиться». Я передплатив «Селяночку» на перше півріччя 2021-го, але картина повторилася — не несуть мені улюбленого видання. Я пригрозив поштовикам, що буду судитися з ними. І налаштований я був рішуче! Наступного дня не тільки мені, а й решті передплатникам усі номери газети було доставлено. Виходить, поки грім не гряне, господар не перехреститься?»

А ось що трапилось і з киянкою Світланою Олександрівною Новохатько, що проживає на вулиці Будищанській. Ще торік у грудні хотіла передплатити «Сільські вісті» на перше півріччя 2021-го в 97-му поштовому відділенні зв’язку своїй матері, котра мешкає в селі Тараса Шевченка Ріпкінського району Чернігівщини. Але їй відмовили. Мовляв, передплати на цю газету нема. Те ж саме повторилось і в січні, коли жінка хотіла оформити наше видання вже з лютого. Їй удруге відмовили з цієї ж причини. Лише після того, як кореспондент «СВ» зателефонував до відділу передплати Київпошти, прохання Світлани Олександрівни було задоволено. Це що? Поштарі виконували чиєсь замовлення, аби таким чином зменшити наклад народної газети, чи це просто їхнє недбале ставлення до своїх обов’язків?

Реагуючи на критичні матеріали, які останнім часом частенько з’являються на сторінках газети, директор департаменту клієнтської підтримки АТ «Укрпошта» Тетяна Васянович щоразу любила повторювати: «Сподіваємося на плідну співпрацю». Ми — тільки за. Але потрібно, щоб і Укрпошта належним чином реагувала на критичні зауваження газети.