Вівторок, 16 лютого 2021 року № 12 (19860)
http://silskivisti.kiev.ua/19860/print.php?n=48043

  • Природа і ми

Дивовижа закарпатських лісів

Василь ГОРВАТ.

Закарпатська область.

www.versii.if.ua

У борах на Закарпатті ростуть незвичні для регіону дерева. Звідки вони взялися? Відповідь знають науковці.

Ровесник української державності

— У 60-ті роки минулого століття біля села Онок кілька гектарів засадили завезеними з Європи саджанцями сосни, — розповідає директор виноградівського лісгоспу Василь Агій. — Це був експеримент, у якому переважав промисловий інтерес. Мовляв, сосна росте порівняно швидко, на її деревину є попит. Новий вид, який зовні відрізняється від наших сосон довшими голками та трохи іншим розташуванням гілок, прекрасно адаптувавсь у нас. Проте виявилося, що деревина з таких значно крихкіша, тобто малопридатна для практичного використання. Експеримент «закинули», а сосновий бір із «чужинок» залишився.

Виноградівський район багатий і на інші унікальні рослини, поява яких викликає запитання. Скажімо, Чорна гора — єдине місце в Україні, де росте ковила закарпатська і ясен білоцвітий. Звідки вони тут? Ясен білоцвітий має лікувальні властивості: сік із його кори застосовують при захворюваннях кишечника. Віднедавна закарпатські лісівники вирішили поширювати ясенові площі. Тепер ці дерева ростуть у Шаланківському лісництві, а торік їх висадили біля виноградівського санаторію «Теплиця». У пору свого цвітіння ясени створюють враження білосніжних хмарин, які оповивають ліс. Якщо вони приживуться повсюдно, можливо, цей вид «випишуть» із Червоної книги.

На Чорній горі з давніх-давен росте ще один цікавий вид: дикий виноград — прародич сучасного винограду. Хоча дехто стверджує, що внаслідок окультурення території дикий виноград зник уже повністю.

Рідкісні червонокнижні дерева закарпатці часто привозять додому з різних міст і країн. Так, серед дерев центрального скверу Виноградова росте унікальний для нашого краю дуб пірамідальний, завезений на початку 90-х виноградівцем Федором Луковиною. Це дерево тут називають ровесником української державності. У такий спосіб з’явилось і гінкго білоба. А на території навколо адмінкорпусу ДП «Виноградівський лісгосп» прижилося чимало «гостей»: кедр ліванський, кунінгамія ланцетна, альбіція ленкоранська, звіробій деревоподібний, лавровишня, кілька видів кипарисів, туї, ялівець, модрина...

Новий напрям у науці

— ЯК НЕ ДИВНО звучить, — веде далі Василь Агій, — а на Закарпатті росте ще одне незвичайне дерево — бук... звичайний! Як і дуб, він становить основну промислову цінність, мало чим поступаючись цьому своєму родичеві. Плоди бука використовують на корм тваринам, переробляють на олію для консервної промисловості. Попри всі ці властивості його комерційна вартість значно нижча ціни на дуб. Виною у всьому «бренд», а насправді менше розрекламований бук за співвідношенням «ціна — якість» має більші переваги.

В останнє десятиліття утвердилася тенденція збільшувати лісові площі за рахунок цінних дерев. Висадивши саджанці, їх культивують, адаптуючи до різних кліматичних умов. З цим пов’язане виникнення в Україні нового наукового напряму — екологічна економіка. Її розробником, як і засновником відповідної кафедри, є закарпатець ректор Національного лісотехнічного університету України Юрій Туниця.

Дерева з паспортами

НИНІ невеликий клаптик лісів у Виноградівському районі вражає своїм біорізноманіттям. Скажімо, у Шаланківському лісництві на площі 487 га виник унікальний мікроклімат. Своєю появою він завдячує щорічному оновленню лісової підстилки: вода виносить опале листя. Рослинність тут відрізняється від флори інших територій. Крім розсадника листяних дерев, ростуть каштани (їстівний і звичайний), липа, клен, дуб червоний, ясен білоцвітий. Старі дерева мають паспорти.

Виноградівське лісництво є частиною Карпатського біосферного заповідника з червонокнижними рослинами, давніми історичними стоянками і поселеннями.

Притисянський регіональний парк відомий заплавними лісами, які простягаються вздовж річки Боржава на 243 га. Тут ростуть дуби, граби, ясени, вільхи, в’язи. Серед трав зустрічаються південноєвропейський вид омег банатський, білоцвіт літній, плющ заввишки 15-20 метрів.

Затисянське лісництво славиться унікальним водно-болотним середовищем, флорою біля села Клинова Гора і гори Фрасин. І досі не розгадано, як тут з’явилися рослини, котрі сотні тисяч років тому мешкали у зовсім протилежних умовах. Скажімо, місцем росту первоцвіту весняного було колишнє дно моря.

Та все ж найбільші відкриття у Виноградівському районі таяться не в породах дерев, а у червонокнижних травах, квітах, кущах. Зокрема, унікальною рослиною є шафран Гейфеля. Ці квіти, які щовесни щедро вкривають ліси й узлісся, можуть давати значно більшу користь, ніж як звичайний туристичний об’єкт. Також маємо чимало інших теплолюбних червонокнижних видів: ковила закарпатська, клокичка периста, лілія лісова, фіалка біла, реліктовий папоротник, арніка гірська, дзвоники карпатські... Ця на перший погляд повсякденна краса є неоціненним багатством.