Наша пошта

Беззаперечний факт

Іван СИДОРЧИК.

м. Вараш

Рівненської області.

УПРОДОВЖ своєї дикунської історії імперська Росія чинить, що хоче, нерідко іменуючи лихі загарбницькі дії то визволенням «власних споконвічних територій», насправді захоплених в інших народів унаслідок безперервних колонізаторських воєн, то захистом прав «рускоязичних», котрих перед тим сама підступно (начебто у гості прийшовши!) навсовувала в інші народності й тепер вимагає, аби всі підлаштовувались під тих нахаб, які ніколи не знали й не знають і найменшого пошанівку до землі, з якої їдять хліб, та до народів, серед яких живуть. До речі, варто поцікавитись у них, а чому в Росії не надано державного статусу українській мові, адже там мешкають мільйони українців. Ба більше — навіть шкіл українських у РФ давно нема, як катма й відповідних вишів, храмів, навіть бібліотек. Отож мав рацію класик, який радив триматися подалі від Москви. Бо там, де ступає нога дикуна зі сходу, добра нема і не буде ніколи. Це вже факт, підтверджений історією.

В нас страхів навганяли багато,

Торочили не раз і не два

Про підступність Америки й НАТО,

Хоч насправді стріля в нас Москва.

Де не вивітривсь ще дух Батия,

Звідки зирить й тепер Чингісхан,

Бо по-іншому жити не вміє,

Тож і досі не затишно нам.

В нас страхів наплодили багато,

Ще і досі торочать, бува,

Про підступність Америки й НАТО,

Хоч стріля в нас ординська Москва…