П’ятниця, 19 лютого 2021 року № 13 (19861)
http://silskivisti.kiev.ua/19861/print.php?n=48088

Беззаперечний факт

Іван СИДОРЧИК.

м. Вараш

Рівненської області.

УПРОДОВЖ своєї дикунської історії імперська Росія чинить, що хоче, нерідко іменуючи лихі загарбницькі дії то визволенням «власних споконвічних територій», насправді захоплених в інших народів унаслідок безперервних колонізаторських воєн, то захистом прав «рускоязичних», котрих перед тим сама підступно (начебто у гості прийшовши!) навсовувала в інші народності й тепер вимагає, аби всі підлаштовувались під тих нахаб, які ніколи не знали й не знають і найменшого пошанівку до землі, з якої їдять хліб, та до народів, серед яких живуть. До речі, варто поцікавитись у них, а чому в Росії не надано державного статусу українській мові, адже там мешкають мільйони українців. Ба більше — навіть шкіл українських у РФ давно нема, як катма й відповідних вишів, храмів, навіть бібліотек. Отож мав рацію класик, який радив триматися подалі від Москви. Бо там, де ступає нога дикуна зі сходу, добра нема і не буде ніколи. Це вже факт, підтверджений історією.

В нас страхів навганяли багато,

Торочили не раз і не два

Про підступність Америки й НАТО,

Хоч насправді стріля в нас Москва.

Де не вивітривсь ще дух Батия,

Звідки зирить й тепер Чингісхан,

Бо по-іншому жити не вміє,

Тож і досі не затишно нам.

В нас страхів наплодили багато,

Ще і досі торочать, бува,

Про підступність Америки й НАТО,

Хоч стріля в нас ординська Москва…