|
Версія для друку На головну Кожний другий на «мінімалці» Олег Григоренко. Промовистим
показником добробуту народу є мінімальна зарплата. В європейських країнах вона
сьогодні дуже різниться. У цьому списку Україна остання… БІЛЬШІСТЬ
країн — членів Євросоюзу, плануючи бюджет, закладають показник мінімальної
зарплати, з якої беруться податки і відрахування на соціальне страхування. Якщо
укласти рейтинг рівня «мінімалки» станом на січень поточного року, то країни
вишикуються в такому порядку: Люксембург — 2202 євро (надалі цифри подаються в
євро), Ірландія — 1724, Нідерланди — 1685, Бельгія — 1626, Німеччина — 1614,
Франція — 1555, Іспанія — 1108, Словенія — 1024, Мальта — 785, Португалія —
776, Греція — 758, Литва — 642, Словаччина — 623, Польща — 614, Естонія — 584,
Чехія — 579, Хорватія — 563, Латвія — 500, Румунія — 458, Угорщина — 442,
Болгарія — 332. Найвища
«мінімалка», в Люксембурзі, за нинішнім курсом валют в Україні становить 74,6
тисячі гривень, найнижча, у Болгарії, — 11,2 тис. І, що важливо, купівельна
спроможність жителів усіх вищезгаданих країн тісно прив’язана до рейтингу їхніх
мінімальних зарплат. А тепер
повернемося в Україну, де нинішнього опалювального сезону тарифи на ту ж
електроенергію, а також на ряд життєво необхідних послуг, товарів і харчових
продуктів уже подекуди навіть перевищують ціни в ЄС. При цьому мінімальна
заробітна плата в Україні з 1 січня встановлена в розмірі 6000 гривень — 177
євро. Тобто вона майже вдвічі менша, ніж найнижча серед держав ЄС болгарська
«мінімалка», майже у 3,5 разу — за аналогічний показник у Польщі (країна
«паломництва» українських заробітчан)… Що вже казати про Люксембург! В уряді
Дениса Шмигаля заявляють, що «постійно працюють над цим питанням». Зокрема,
згідно з держбюджетом-2021, наступне збільшення «мінімалки» очікується 1 грудня
— до 6500 гривень. Іще торік у липні Прем’єр-міністр прогнозував, що 2022-го
вона зросте до 6700 грн, а 2023-го — до 7200 грн… Однак на
чому ґрунтуються такі прогнози очільника уряду? Принаймні аж ніяк не на
реальному зростанні економіки в країні. Бо кожне підвищення «мінімалки» означає
для вітчизняного бізнесу більші видатки на оплату праці. Через це дехто з
підприємців пішов у тінь, частина була вимушена взагалі закритися. Окрім того,
така економічно невиправдана «щедрість» призводить до нового витка інфляції.
Від січня, коли урядовці «ощасливили» співвітчизників надбавкою до мінімальної
зарплати, ціни у крамницях мало не щодня повзуть угору, за ними тягнуться
побутові послуги. Попередили про неминуче підвищення тарифів і перевізники.
Отак усе, що додали, і «з’їлось». І це при тому, що від початку пандемії
гаманці українців уже й так вельми потоншали. За нещодавно
оприлюдненими розрахунками Національної академії наук, торік 55% українців перебувало
за межею бідності, що перевищило навіть показник 2015 року. Для порівняння: іще
у першому півріччі 2019-го бідними були 41% українців. Серед тих, хто має
роботу, кожний другий виживає із сім’єю на «мінімалку»… Така, на
жаль, дійсність. Перспективи також не райдужні. Без реального економічного
поступу нам за рівнем купівельної спроможності ніколи не наздогнати навіть
Болгарії — економічно найбіднішої на сьогодні країни ЄС. Не допоможуть ніякі
спущені «зі стелі» мінімальні зарплати. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Викрутаси із тарифами Читати1 КВІТНЯ втратить чинність встановлена
державою ціна на газ для населення на рівні 6,99 грн за кубометр. Що людям
робити далі? В уряді кажуть, що постачальники визначатимуть фіксовану ціну на рік
для споживачів. Обіцяють, буцімто з річного тарифу можна буде будь-коли перейти
на місячний, а потім знову повернутися. Мовляв, таким чином люди
заощаджуватимуть, а ціна залишатиметься незмінною навіть після подорожчання
палива в опалювальний період. До речі, на скандального постачальника газу
«Лубнигаз», чиї викрутаси із тарифами на розподіл підняли кілька районів
Полтавщини на протест, Нацкомісія, що здійснює державне регулювання у сферах
енергетики та комунальних послуг, наклала 102 тис. грн штрафу. Причина —
неправомірне визначення річної замовленої потужності та припинення розподілу
палива споживачам. «Лубнигаз» також зобов’язаний до 25 березня надати НКРЕКП
письмові пояснення та підтвердні документи щодо відповідності системи
газопостачання житлового будинку проєктній та виконавчо-технічній документації.
Активний обіг грошей ЧитатиНАЦБАНК повідомляє, що впродовж минулого
року через системи переказу коштів (без урахування переказів, здійснених на банківські
рахунки, через карткові платіжні системи або через поштові відділення, а також
неформальними каналами) в межах України було переведено 255,2 млрд грн (майже
9,5 млрд дол.). Це майже на чверть, а саме на 23,6%, більше, ніж позаторік.
Загалом обсяг переказів грошей у межах країни зростає в останні кілька років:
за 2017-й — на 21,4%, 2018-й — на 24,3%, 2019-й — на 38,6%. Закордонних
переказів найбільше в Україну надійшло зі США, Італії, Ізраїлю. З України ж
найактивніше переказували гроші в РФ, Грузію та Азербайджан. Торік з-за кордону
традиційними та неформальними каналами надійшло 12 млрд дол. в еквіваленті
приватних переказів, з України — 842 млн дол.
Знову пожежа ЧитатиНА ПОЧАТКУ лютого в обласній інфекційній
лікарні Запоріжжя, де лікують хворих на COVID-19, у реанімаційному відділенні
трапилося займання, внаслідок чого загинули троє пацієнтів та лікар. В останній
день останнього зимового місяця подібна трагедія сталася на Буковині, в
Чернівецькій міській лікарні №1. Внаслідок пожежі загинули дві особи.
Держслужба з надзвичайних ситуацій повідомила, що пожежу спричинив спалах
кисневої труби. У поліції заявляють — імовірно, мало місце недотримання
пожежної безпеки пацієнтом медзакладу. Чернівецька прокуратура розпочала
розслідування. Водночас мер Чернівців Р. Клічук стверджує, що пожежа в лікарні
не пов’язана з електропроводкою і вибуху кисневого балона не було.
Таки почали вакцинувати ЧитатиВІД 24-го по 28 лютого проти COVID-19 прищепили
понад три тисячі чоловік. Як повідомляє МОЗ, вакцинація відбувається каскадним
способом, отже, у найближчій перспективі кількість провакцинованих осіб має
суттєво збільшитися. Щоправда, за словами головного санлікаря В. Ляшка, 25
лютого надійшли перші повідомлення про скарги на здоров’я після імунізації:
одне з Чернігівської області та шість із Черкаської. Але він стверджує, що
«вони всі несерйозні» й не треба панікувати. Глава уряду Д. Шмигаль запевнив,
що всі українці, які бажають вакцинуватися, зможуть це зробити до кінця року.
Тим часом за добу, 28 лютого, діагноз COVID-19 поставлено 4285 особам (з них
258 дітей та 93 медпрацівники). Госпіталізовано 1779 хворих, одужала 1701
особа, померли 68. За весь час пандемії коронавірусну хворобу виявили в 1 352
134 громадян, із них 1 171 724 українці одужали, 26 050 померли.
Промисловості нелегко ЧитатиЗА ДАНИМИ Держстату, в січні цього року
обсяги промислового виробництва знизилися на 4% порівняно з торішнім січнем.
Спад у переробній промисловості — на 6,5%, у добувній та розробці кар’єрів — на
3%. Водночас у галузі постачання електроенергії, газу та кондиційованого
повітря зафіксовано ріст на 3,2%. Загалом упродовж минулого року промислове
виробництво впало на 5,2% порівняно з позаминулим.
Комірне — непідйомне ЧитатиПЛАТФОРМА для роботи з відкритими даними
«Опендатабот» повідомляє, що торік було відкрито 342 232 провадження щодо
українців, які не оплатили компослуг. Це вполовину більше, ніж позаторік.
Стягувачі грошей переважно серед підприємств, що займаються забезпеченням
опалення. Зокрема, КП «Харківводоканал» має 12 378 боржників, КП «ЖИЛКОМСЕРВІС»
— 11 976 та ПОКВПТГ «Полтаваобленерго» — 9595 боржників. Правники повідомляють,
що людина визнається боржником щодо сплати за комірне в судовому порядку. Якщо
вона не виконує вироку суду, то потрапляє в реєстр боржників. Їй можуть
заблокувати банківські рахунки, вилучити в неї майно, а також обмежити виїзд за
кордон. Однак комунальні підприємства мають право припинити надання послуг
боржникам ще у досудовому порядку.
|