• На зв’язку — Черкащина

_{Хто дбає, той молоко має}

Катерина ЗВОНАРЕНКО.

НА ОДНОГО жителя краю виробляється 379 кг молока. Такі обсяги виробництва цієї продукції забезпечують потребу населення відповідно до норм споживання. Торік у всіх категоріях господарств регіону виробили 461,2 тисячі тонн молока. У сільгосппідприємствах його виробництво становить 301,6 тис. т, що на 10,5 тис. т більше, ніж попереднього року. Приросту досягнули за рахунок підвищення продуктивності корів, яка збільшилася на 279 кілограмів і досягла 7006 кг молока від корови за рік. Найвищих показників досягнуто в сільськогосподарських підприємствах Маньківського, Золотоніського, Черкаського районів. Торік п’яти суб’єктам господарювання у галузі молочного скотарства присвоєно статус племінного заводу і племінного репродуктора. Тож тепер у регіоні працює 25 таких підприємств.

_{Поки що відстояли}

НАПРИКІНЦІ минулого року працівники локомотивного депо станції імені Т. Шевченка у місті Сміла дізналися, що цей структурний підрозділ Укрзалізниці закривається. Мовляв, депо підпадає під приватизацію, тож поки процес триватиме, об’єкт буде законсервований.

Колектив депо вирішив боротися за підприємство. Було підготовлено кілька звернень до міської влади, де обґрунтовувалась доцільність подальшої його роботи. Зокрема, наголошувалось, що через закриття депо місто втратить майже 37 мільйонів прибуткового податку, а серед містян стане ще більше безробітних.

І ось днями заступник міського голови Олександр Лисенко повідомив, що було проведено кілька робочих зустрічей із дирекцією Укрзалізниці. Вони видались продуктивними: локомотивне депо у Смілі працюватиме. Та чи надовго? Адже роздержавлення Укрзалізниці — процес незворотний. Тож подальшу долю усіх її об’єктів вирішуватимуть нові власники.

_{Нехай довго б’ється серце}

ХІРУРГИ Черкаського обласного кардіологічного центру разом із фахівцями Національного інституту серцево-судинної хірургії імені Амосова вперше у краї провели оперативне втручання при дефекті міжпередсердної перетинки. Його особливістю було те, що постановку оклюдера, серцевого імплантата, виконано без великого розрізу і безболісно для пацієнта

Для багатьох клінік, які займаються дитячою патологією серця, ця медична технологія, яка дає змогу уникнути відкритого оперативного втручання і зупинки серця, стала звичною процедурою. Відтепер її виконуватимуть і черкаські кардіохірурги. Пацієнти після такої імплантації не потребують реабілітації, можуть бути виписані зі стаціонару вже наступної доби після втручання і жити повноцінним та довгим життям.

_{Провокують
або просто неспроможні}

У ЧЕРКАСАХ на сесії міської ради стався конфлікт через те, що депутат від партії «Опозиційна платформа — За життя» Олександр Замирайло відмовився під час виступу перейти з російської мови на українську. Присутні на сесії черкащани були обурені його поведінкою. Між активістами і депутатом довелося стати поліції. Щоб угамувати пристрасті, секретар міської ради Юрій Тренкін почав перекладати промову депутата синхронно з його виступом.

Це вже не перший подібний демарш депутатів від ОПЗЖ: те ж саме відбувалось у харківській і миколаївській міськрадах. Спадає на думку, що вони отримали «вказівку» згори штучно роздмухувати «мовні» скандали, аби створити підстави для звинувачень в «ущємлєнії рускоязичних». З одного боку, наче й не варто вестися на провокації, з іншого — не реагувати на це не можна. Слушною видається думка миколаївського мера Олександра Сенкевича, який пропонує зобов’язати депутатів, які через відсутність розумових здібностей неспроможні опанувати мову, винаймати за свої гроші перекладача, який робитиме синхронний переклад їхніх виступів.

_{Що б на це сказав Тарас?}

У КАНЕВІ до кінця поточного року планують добудувати Шевченківський культурний центр. Роботи величезний обсяг: належить завершити внутрішнє і зовнішнє оздоблення, реконструювати актовий зал, фоє, облаштувати зовнішні інженерні мережі, впорядкувати територію.

Та плани у обласної влади амбітні. «Це буде культурний центр ім. Тараса Шевченка. Хочемо, щоб там відзначалися Шевченківські дні, які поки що відбуваються в Києві, була експозиція робіт Тараса Григоровича, — мріє новоспечений голова ОДА, котрий до цього був шоуменом, Олександр Скічко. — Діти матимуть змогу займатися в центрі у різних гуртках, розвиваючи таким чином позашкільну освіту. Там вируватиме життя». Варто зауважити, що довгобуд розпочали ще минулого століття. Обіцянок його закінчити важко й перелічити.

_{Оборудка не вдалася}

ТАКИЙ собі трансфер цінної деревини до однієї з європейських країн планувала поставити на потік черкащанка, яка має меблевий бізнес. Встановлено, що вона уклала контракт на 300 тисяч євро із закордонною компанією та під виглядом інших видів деревини хотіла продавати акацію, вивіз якої з України заборонено. Лісопродукцію зловмисниця закуповувала у роздріб у місцевих комерсантів. Аби приховати нелегальний експорт, вносила до митної документації недостовірні відомості.

Розгорнути кримінальний бізнес перешкодили працівники Служби безпеки України. Вантажівку із цінною деревиною затримали під час процедури оформлення декларацій на посту «Черкаси-центральний» Київської митниці ДМС. Тривають слідчі дії для встановлення та притягнення до відповідальності всіх осіб, причетних до протиправної оборудки.

_{Розшукується сільський лікар}

У СЕЛІ Мартинівка медична амбулаторія вже сьомий рік працює без лікаря. Двічі на тиждень провадить прийом медик, що приїздить із Канева. Але ж люди хворіють щодня. До того ж деякі пацієнти потребують огляду на дому. Наразі в амбулаторії працює три медсестри, та без лікаря вони не можуть надати повноцінну медичну допомогу більш ніж 1700 краянам.

Степанецька об’єднана громада, до якої належить Мартинівка, активно взялася за пошуки спеціаліста. За словами голови ОТГ Олександра Яременка, на розвиток мартинівської амбулаторії цього року спрямували два мільйони гривень. «Ми готові забезпечити лікаря житлом на території громади, автомобілем. Окрім заробітної плати, він отримуватиме хороші доплати від громади та інвесторів, які працюють на нашій території. Перевагою є й те, що селяни — дуже вдячні пацієнти, лікарів у селі поважають. Від нас тільки дві умови: вміння кермувати автомобілем і бажання працювати у сільській місцевості».