• Запитання — відповідь

Зареєструвати і не переживати?

Ліна ПАСЬКО.

«Якщо я пропишу свого зятя у себе, чи матиме він потім право на моє житло?» — запитує Зінаїда Р. із м. Красилова Хмельницької області.

ОСОБА, яка є власником житлового приміщення, може «прописати» у себе як близьких родичів, так і сторонніх осіб — закон коло людей не обмежує. Але зараз такого поняття, як «прописка», не існує, адже з прийняттям Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» було введено обов’язковість реєстрації місця проживання. Власне, для реєстрації місця проживання потрібно звертатися до Центру надання адмінпослуг (ЦНАП) чи в органи реєстрації — реєстрація здійснюється виконавчим органом сільської, селищної, міської ради, сільським головою (наприклад, Реєстраційний відділ Красилівської міської ради).

Реєстрація місця проживання дає право на проживання у певному житлі і не створює права власності та надії на це — особа не може претендувати на житло власника. Проте може користуватися певними перевагами — як-то право голосу на місцевих виборах, отримання поштової кореспонденції на цю адресу тощо. При цьому власник житлового приміщення тоді може мати певні «незручності» — наприклад, позбутися субсидії, сплачувати більше за комунальні послуги.

Щоб особі зареєструвати своє місце проживання, потрібно пройти певну процедуру. Згідно зі статтею 6-ю вказаного Закону, для реєстрації особа або її представник подає органу реєстрації (у тому числі через ЦНАП), зокрема, такі документи:

- письмову заяву;

- документ, до якого вносяться відомості про місце проживання;

- квитанцію про сплату адміністративного збору;

- документи, що підтверджують право на проживання в житлі (наприклад, договір оренди). За відсутності відповідних документів реєстрація може здійснюватися за згодою власника чи всіх власників житла;

- військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).

Також додатково можуть подаватися документи, що посвідчують особу представника і повноваження особи як представника.

Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання нею документів і може бути здійснена органом реєстрації з одночасним зняттям з попереднього місця проживання.

У статті 7-й Закону та пункті 26-му Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабміну від 2 березня 2016 року, визначено підстави, за наявності яких здійснюється зняття з реєстрації місця проживання особи. Зазначимо деякі: зокрема, заяви самої особи чи її представника; рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою; свідоцтва про смерть; документів, які свідчать про припинення права користування житловим приміщенням (закінчення строку дії оренди, найму), відчуження житла тощо. Зняття з реєстрації здійснюється в день звернення особи.

А ще зверніть увагу: якщо потрібно зареєструвати місце проживання особи до 14 років — тут є юридичні особливості.

Щодо ситуації дописувачки: якщо реєстрація здійснювалася на підставі згоди власника житла і у майбутньому зареєстрована особа не захоче добровільно зніматися з реєстрації, це доведеться робити власниці примусово — на підставі судового рішення. Відповідно, це тяганина, витрачений час і гроші. Тому, даючи згоду на реєстрацію місця проживання іншої особи, варто врахувати всі моменти, адже у житті трапляються різні історії, які часто-густо впливають на стосунки між людьми. Тому, якщо при вирішенні питання «прописки» бере сумнів, чи варто це робити, — задля власного внутрішнього спокою дійте так, як підказує інтуїція.