Архів
П’ятниця,
19 березня 2021 року

№ 20 (19868)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Весела світлицяНаша поштаСоняшник

Весела світлиця

Господар «Веселої світлиці» Юрій ІЩЕНКО.


Версія для друку          До списку статтей
  • Бувальщинка

Презент від Михайла Івановича

Лідія ГАНЖА.

м. Єнакієве

Донецької області.

...Коли Петро зайшов у хату, його дружина Катя тримала в руках ваговитий пакет.

— Що це? — поцікавився чоловік.

— Подарунок!.. Сюрприз!.. Від Михайла Івановича, — жінка аж світилась від радості та нетерпіння.

— Від кого-кого? — роздратовано перепитав.

— Та ось же внизу, у графі адреса відправника, написано: «Михайло Іванович».

— А це хто? — металевим голосом поцікавився Петро.

Жінка враз напряглася, заметушилась, бо супутник її життя був дуже ревнивий.

— А!.. Пригадую!.. Це, напевно, мій однокласник Мишко. Пам’ятаєш?! Я тобі його показувала на студентському фото... Такий рудий і кучерявий!..

— Дожились!.. Коханці вже відверто надсилають додому подарунки! — і Петро сердито грюкнув кулаком об стіл.

...А тим часом, зайшовши з передпокою до кімнати, Катерина відкривала пакунок. Із нього раптом посипались на долівку порожні пластикові пляшки, іржаві бляшанки з-під консервів, гнилі шкірки від бананів, яблук та, найголовніше, шматки газети «Український футбол».

— Отелло!.. Ану гайда сюди!.. Це, виходить, сюрприз не мені, а тобі адресовано. Полюбуйся! — дружина аж уся сяяла від реваншу. — А пам’ятаєш, Петре, наш останній пікнік у лісі? Ти пручався, не хотів забирати сміття із собою... А я тобі казала: «Кинь у багажник, вдома, як приїдемо, викинемо у контейнер...» А ти все жартував, мовляв, лисички та пташечки все після нас попідбирають... Бо дуже ти вже тоді на свій футбол по телевізору поспішав... Фанат ненормальний! От і маємо сором!

— А як же нас знайшли?..

— Та по газеті ж твоїй спортивній... Бачиш, он зверху на шпальті, над заголовком, поштарка Люба нашу адресу домашню кульковою ручкою написала...

— А хто ж тоді цей загадковий Михайло Іванович?

— Невже ти не знаєш, що у народі так величають ведмедя. Зрозумів нарешті, від кого ми цей коштовний презент отримали — від лісника.

— Ну то гайда швиденько винось цей мотлох з хати, поки сусіди не побачили...

— Еге ж, так уже і побігла твою команду виконувати... Це ти вже краще сам, захисник природи, зроби!

Версія для друку          До списку статтей

Думкізми

Олександр БАСАНЕЦЬ.

с. Бузівка

Магдалинівського району

Дніпропетровської області.

Часом люди бояться лікарні більше, ніж хвороби.

Ми часто сердимося на людину доти, доки нам від неї нічого не потрібно.

Терпіння — велика зброя, може, навіть більша за наступальну.

 

— Купіть цеглину, підтримайте вітчизняного виробника!

Мал. А. Василенка.

Мал. С. Федька.

При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове