П’ятниця, 19 березня 2021 року № 20 (19868)
http://silskivisti.kiev.ua/19868/print.php?n=48303

  • Бувальщинка

Презент від Михайла Івановича

Лідія ГАНЖА.

м. Єнакієве

Донецької області.

...Коли Петро зайшов у хату, його дружина Катя тримала в руках ваговитий пакет.

— Що це? — поцікавився чоловік.

— Подарунок!.. Сюрприз!.. Від Михайла Івановича, — жінка аж світилась від радості та нетерпіння.

— Від кого-кого? — роздратовано перепитав.

— Та ось же внизу, у графі адреса відправника, написано: «Михайло Іванович».

— А це хто? — металевим голосом поцікавився Петро.

Жінка враз напряглася, заметушилась, бо супутник її життя був дуже ревнивий.

— А!.. Пригадую!.. Це, напевно, мій однокласник Мишко. Пам’ятаєш?! Я тобі його показувала на студентському фото... Такий рудий і кучерявий!..

— Дожились!.. Коханці вже відверто надсилають додому подарунки! — і Петро сердито грюкнув кулаком об стіл.

...А тим часом, зайшовши з передпокою до кімнати, Катерина відкривала пакунок. Із нього раптом посипались на долівку порожні пластикові пляшки, іржаві бляшанки з-під консервів, гнилі шкірки від бананів, яблук та, найголовніше, шматки газети «Український футбол».

— Отелло!.. Ану гайда сюди!.. Це, виходить, сюрприз не мені, а тобі адресовано. Полюбуйся! — дружина аж уся сяяла від реваншу. — А пам’ятаєш, Петре, наш останній пікнік у лісі? Ти пручався, не хотів забирати сміття із собою... А я тобі казала: «Кинь у багажник, вдома, як приїдемо, викинемо у контейнер...» А ти все жартував, мовляв, лисички та пташечки все після нас попідбирають... Бо дуже ти вже тоді на свій футбол по телевізору поспішав... Фанат ненормальний! От і маємо сором!

— А як же нас знайшли?..

— Та по газеті ж твоїй спортивній... Бачиш, он зверху на шпальті, над заголовком, поштарка Люба нашу адресу домашню кульковою ручкою написала...

— А хто ж тоді цей загадковий Михайло Іванович?

— Невже ти не знаєш, що у народі так величають ведмедя. Зрозумів нарешті, від кого ми цей коштовний презент отримали — від лісника.

— Ну то гайда швиденько винось цей мотлох з хати, поки сусіди не побачили...

— Еге ж, так уже і побігла твою команду виконувати... Це ти вже краще сам, захисник природи, зроби!