Помічний попіл

Марія ВАНДА,
сімейний лікар.

Із давніх-давен наші пращури оздоровлювалися з допомогою деревного вугілля і попелу, а попільний водний настій використовувався замість мила для прання одягу чи миття голови.

ДЕРЕВНЕ вугілля (деревний попіл) колись було серед найвідоміших лікувальних препаратів. Його застосовували ще в Стародавньому Єгипті. Слов’яни теж знали про корисні властивості деревного вугілля. Воно й сьогодні залишається альтернативою харчовій соді, бо на відміну від неї не має протипоказань. Сода, наприклад, може нашкодити організму людини, нею не можна лікуватися, маючи виразку шлунка чи дванадцятипалої кишки.

Перевага деревного вугілля в тому, що воно виводить з організму шлаки й токсини різного походження. Помічне вугілля й за алергії та дерматологічних недуг, для зниження артеріального тиску.

Ось кілька способів застосування деревного вугілля.

У разі отруєнь (перемелене та вжите з водою).

Попільна вода: пів банки попелу залити окропом. Дати постояти кілька годин. Відцідити. Допомагає у вигляді компресів за шкірних недуг. Пити в чистому вигляді таку воду не рекомендується через високу концентрацію попелу.

Внутрішньо можна вживати так: чайну ложку попільної води на пів склянки води двічі-тричі на день. Пити або до їди, або після.

Давно відомий також спосіб лікування ваннами з попелом. І вугілля, й попіл ефективніше соди підвищують рН.

Для утворення вугілля, корисного для подальшого використання, пропалюють деревину без надходження кисню. Найкращою сировиною для цього вважаються береза, дуб, липа та всі фруктові дерева. Після охолодження вугілля подрібнюють на попіл.

При підвищенні артеріального тиску ретельно перемішати дві частини меду, одну частину меленого насіння анісу, одну частину меленого деревного вугілля. Вживати тричі на день по чайній ложці. Можна без меду: пів чайної ложки суміші анісу й вугілля залити половиною склянки окропу. Пити охолодженим.