|
Версія для друку На головну Що насправді муляє владі Леонід ЛОГВИНЕНКО. |
На
фото автора: акція в Саду Шевченка. |
В
Саду Шевченка у Харкові відбулась акція, яку провели місцеві музиканти за
підтримки небайдужих містян. Називалася вона «Сад Шевченка — не концтабір». ВЕЛИКА буча,
власне, почалася з нічого. Так, напевне, думає міська влада. Спершу охорона
парку заборонила грати в ньому сурмачу Костянтинові Олійнику, відомому
патріотові і волонтеру. За словами музиканта, 20 травня охоронці, уздрівши
його, блокували від людей, відтіснили, погрожували. А вже за п’ять днів вони
намагалися прогнати з парку бандуриста Миколу Гришка, якого часто можна
побачити з українським народним інструментом біля монумента Кобзаря. — Ми вийшли
на акцію не лише щоб підтримати колег. Її можна розглядати ширше. Це протидія
самодурству і протизаконним рішенням очільника Харкова, — каже відомий місцевий
композитор і музикант Борис Севастьянов. — І чому причепились саме до Кості та
Назара? Адже під час пандемії можливість грати на вулиці для багатьох
музикантів стала питанням хліба насущного. Напевне,
якби не чіпали бандуриста, бо ці музики в Україні споконвіків репрезентували
народну творчість, то такого суспільного резонансу не виникло б. Знавець
історії слобожанського кобзарства, бандурист і лірник, представник Харківського
кобзарського цеху Назар Божинський вважає, що нічого нового нинішня влада не
придумала. Завжди, коли починались утиски і заборони всього українського, «під
роздачу» неодмінно потрапляло і кобзарство. Слобожанський кобзарський цех
здавна мав величезну територію. Це частина східної Полтавщини, вся
Слобожанщина, Білгородщина, Вороніжчина, Подоння, Приазов’я, Крим і Кубань.
Наприкінці 19 століття, в часи заборони друку українською мовою, жандарми стали
забороняти бандуристам ходити центральними вулицями міст, часто їх
арештовували, примушували полишити населений пункт. Натомість інших вуличних
музик — сербських, болгарських, заробітчан із «катеринками»(шарманки) — не
чіпали. Після 1902 року, коли на археологічному з’їзді громадськість поставила
руба питання про гоніння на кобзарів, їхнє становище трохи поліпшилось.
Наприкінці 1920-х бандуристи знову стали «ворожим елементом», і тільки після
1989-го поодинокі з них відновили вуличну гру. Закону чи
акта, які б забороняли музикантам грати на вулицях, не існує. У Львові,
наприклад, питання вуличних музик — де грати, в який час доби — регулюється за
їхніми зверненнями. І цей процес постійно вдосконалюється. Рішення приймається
не одноосібно якимсь чиновником залежно від його музичних (чи й політичних!)
уподобань, а колегіально. Коли в
інформаційному просторі запахло скандалом, в.о. міського голови Ігор Терехов
заявив, нібито до нього надійшло звернення від харків’ян із проханням зробити
Сад Шевченка тихішим місцем. Але це пояснення абсолютно безглузде, не витримує
жодної критики! В Саду Шевченка всюди лунають музика, дитячий гомін, біля
пам’ятника Кобзареві їздять автівки. Яким чином може комусь заважати тихий спів
бандуриста? Можливо, річ у тому, що пісні лунають українською? Між іншим,
на акції висловлювалися думки, що, вірогідно, перед виборами пан Терехов, який
балотуватиметься цієї осені в мери, добре подумав і зчинив цей скандал, аби
заробити очки в мешканців міста, яких дратує все українське. Підтвердженням
цьому є спорудження сцени до чергового міського заходу, де відбуватимуться
якісь дійства. Напевне ж, не тихі? І майже завжди російською мовою… Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Переведення на картки відстрочується ЧитатиПЕРЕХІД на банківське обслуговування при
отриманні пенсії та інших виплат (за певними винятками), який мав розпочатися 1
вересня, скасовано. Укрпошта доставлятиме все це «по-старому», як мінімум, до 1
січня 2023 року. Основна причина закономірна: неготовність банківської
інфраструктури. Банкомати наявні лише у 4% (!) міст, відтак 13 млн українців не
мають змоги зняти з карток гроші (хіба для цього довелося б їхати світ за очі,
що було б справжнім знущанням із людей). Натомість Укрпошта попри всі проблеми
у співпраці з нею покриває 100% населених пунктів і спроможна надати фінансові
послуги всім громадянам, що й буде наразі робити.
Чи доживатимуть до тієї пенсії? ЧитатиЗ 1 КВІТНЯ 2021 року мінімальний пенсійний
вік для жінок збільшився до 60 років і зрівнявся з чоловічим. Це останнє
підвищення у рамках змін, ухвалених ще 2011 року. Однак, вочевидь, «стелі»
нема. «Слуги» зареєстрували законопроєкт, яким пропонують з 1 січня 2023 року
збільшувати пенсійний вік на один місяць у рік. Таким чином, до 2035-го на
пенсію можна буде вийти в 61 рік. Мета цього всього звучить по-блюзнірськи:
«покращання демографічної ситуації в Україні». Мовляв, натомість запропоновано
зменшити на 6 місяців пенсійний вік жінкам, які народили і виховали дитину до 6-річного
віку (по пів року знижки за кожного нащадка, але не більш як на 3 роки
загалом). Тим часом у Мінсоцполітики заявили, що з 1 червня поточного року
близько 700 тисячам працюючих пенсіонерів буде перераховано пенсії. У
середньому виплати зростуть «аж» на 170-180 грн.
Краще не стало ЧитатиЗГІДНО зі свіжими соціологічними
дослідженнями, 60% опитаних оцінюють економічну ситуацію в країні як «дуже
погану» або «досить погану». Задоволені тільки 5%, а 32% вважають, що «не
погано і не добре». Утім, наприкінці січня цифри були 69%, 2% та 26% відповідно.
Оцінка респондентами рівня добробуту родини така: 36% — дуже або досить погано,
48% — ні те ні се, 14% — чудово. Опитані громадяни не вельми вірять у швидкі
позитивні зміни: вважають, що у найближчі три місяці економічне становище
країни зміниться на краще, лише 12%, тоді як 13% сподіваються, що за цей час
зміниться в ліпший бік рівень добробуту їхніх сімей. Натомість погіршення
економіки України очікують 22%, а становища сім’ї — 18%. Втім, більшість усе ж
вважає, що ситуація в обох аспектах буде стабільною (56% і 57% відповідно).
Нові призначення ЧитатиВ. ЛЯШКО, як відомо, з посади головного
санлікаря пересів у крісло глави МОЗ, спершу пообіцявши за літо провакцинувати 10
млн, а тоді виправився — 5 млн українців. На вакантне місце призначений І.
Кузін, який раніше був в. о. гендиректора Центру громадського здоров’я (також
він став заступником міністра). У МОЗ хваляться, що 2 червня різко — на 15
тисяч проти попередньої доби — зросли темпи вакцинації (одну дозу одержали 8899
осіб, обидві — 5582). Від початку кампанії щеплено 1076 795 громадян, із них
одну дозу отримали 1 076 793 українців, повністю імунізовані 138 090. Тим часом
за добу, 2 червня, діагноз COVID-19 поставлено 2581 громадянину,
госпіталізували 1059 хворих. Одужали 9405 чоловік, померли 102. За весь час
пандемії коронавірус уразив 2 209 417 українців, із них 2 072 091 змогли його
побороти, померли 50 959.
Аби лише їхали! ЧитатиЗАРОБІТКИ в Польщі можуть стати ще
популярнішими серед наших співгромадян. Зокрема, заступник міністра розвитку,
праці та технологій Івона Міхалек заявила, що її країна хоче, аби іноземці
могли легко приїжджати і працювати, особливо у професіях, де не вистачає
робочої сили (не тільки в торгівлі та на будівництві, але і в інших сферах,
зокрема ІТ). Розробляються зміни у порядку працевлаштування «гастарбайтерів».
Поляки планують посилити роль бюро праці в процесі видачі дозволів на роботу
іноземцям, скоротити час для їх одержання, загалом зменшити формальності та
оцифрувати всі процедури. Одночасно триває робота над новою міграційною
політикою країни. Польські роботодавці позитивно відгукуються про українських
та білоруських «гастарбайтерів».
Дуже схоже на піар ЧитатиВ. ЗЕЛЕНСЬКИЙ підписав указ про створення
Президентського університету. «Це заклад вищої освіти, який буде готувати людей
майбутнього. Який навчатиме спеціалістів, що зможуть вирішувати важливі
державні завдання для захисту нашої держави в дуже важливих пріоритетних
найактуальніших напрямках», — заявив він. Університет готуватиме спеціалістів з
інформаційної та кібербезпеки, штучного інтелекту, нанотехнологій,
аерокосмічних, енергетичних та біотехнологій. Глава МОН С. Шкарлет вже й
кошторис оприлюднив: на будівництво потрібно близько 7,2 млрд грн. Заклад
хочуть розташувати на території Експоцентру України (колишня ВДНГ) у Києві на
16 га. Багатьох це обурило. Мовляв, чи не краще ті мільярди (до речі, звідки
взяти таку чималу для нашої держави, яка ще й змушена оборонятися від РФ,
суму?..) спрямувати на вдосконалення того, що є?
|