• Геополітика

Зустріч у Женеві: доленосна чи прохідна?

Михайло ГУБАШ.

На переговорах лідерів США і Росії, призначених на 16 червня у Женеві (Швейцарія), Джозеф Байден матиме змогу особисто зазирнути в очі Володимиру Путіну.

НАГАДАЄМО: 13 квітня відбулась телефонна розмова Байдена з Путіним, під час якої американський президент запропонував російському зустрітися в третій країні для обговорення низки питань, зокрема й теми України. Трохи згодом Білий дім повідомив, що саміт двох глав держав відбудеться 16 червня у Женеві, де вони обміркують «увесь спектр нагальних питань», оскільки Америка прагне відновити передбачуваність і стабільність у відносинах із РФ.

Втім, з огляду на відмінність позицій та інтересів двох держав, які на світовій арені жорстко протистоять одна одній, зрозуміло, що перемовини легкими не будуть. Це зайвий раз підтвердила російська сторона, яка наприкінці травня вустами заступника очільника МЗС РФ Сергія Рябкова заявила, що «порядки денні РФ і США не збігаються». І додала, що «ціла низка сигналів із Москви в наступні дні будуть для США некомфортними». Мовляв, ще подивимось, хто з нас буде «хлопчиком для биття»...

Чимало експертів уважає, що ця зустріч стане успіхом В. Путіна насамперед на «внутрішньому ринку» громадської думки, тобто в Росії. Мовляв, дивіться, росіяни, світ поважає Путіна і рахується з ним. Саме це й потрібно керманичу Кремля.

Тому й робиться вигляд, що ніхто нікого вбивцею не називав. Адже можна було б образитися на таке аж до припинення дипломатичних відносин. Та ні, очікувані дивіденди від саміту переважають.

У самій Америці багато хто не розуміє ініціативи їхнього президента щодо саміту з лідером РФ. Так, колишній помічник держсекретаря США Девід Кремер в інтерв’ю «Радіо Свобода» заявив: «Гадаю, що від цього саміту не варто очікувати серйозних результатів».

Так само вважає і переважна більшість американського політикуму. Принаймні політолог із університету Джорджа Мейсона Ерік Ширяєв стверджує, що три чверті демократів-законодавців не дуже задоволені ймовірним зближенням із Росією. А 95% республіканців проти такого зближення. «Тобто переважна більшість американських законодавців і тих, що перебувають у держдепартаменті, скептично ставляться до такої нової відлиги, — стверджує політолог і робить висновок: — Повороту не буде».

Проте Байдена це не зупиняє. Вочевидь, він уважає загрозу з боку Китаю більшим злом для Америки і хоче запобігти зближенню РФ з Піднебесною. Питання лише у ціні такого кроку.

Ось такі настрої за океаном. Проте нас більше непокоїть питання, що ця зустріч принесе Україні — надію чи небезпеку?

Чимало українських спостерігачів ці переговори сприймають як потенційно ризиковані для нас. Мовляв, США і Росія почнуть торгуватися за Україну. І Путіну є що запропонувати. А оскільки Байден насамперед дбатиме не про інтереси України, а про інтереси своєї держави, то попри всі його дружні та заспокійливі заяви не можна виключати ймовірності, що він поступиться Путіну Україною. Мовляв, нема постійних союзників чи противників, є тільки державна зацікавленість.

Утім, у таку «здачу», тобто зраду «головного союзника», вірити не хочеться. Так, тележурналіст Артем Овдієнко висловив припущення, що подібний торг, компроміси та угоди між двома президентами не відбудуться. Адже Байден і Путін не почують і не зрозуміють один одного, бо розмовляють різними мовами. І йдеться не про англійську та російську.

«Один із тих майбутніх переговірників, — зазначив журналіст, — дійсно є справжнім і всіма визнаним лідером демократичного світу. Тоді як його візаві є самопроголошеним царем усія Радянського Союзу і таким, що 20 років економіку своєї країни з колін піднімає, але далі розпродажу корисних копалин так і не просунувся».

Тому й не віриться, що ці двоє зможуть порозумітись. Адже вони буквально з різних світів та епох попри те, що Байден старший за Путіна. У них радикально різні шкала цінностей, світогляди. «Тому взагалі не віриться мені, — каже Овдієнко, — що під час особистої зустрічі вони зможуть сторгувати Україну, або ж принаймні мені дуже хочеться в таке не вірити».

І не тільки йому. Та, на жаль, бажане не завжди збігається з дійсністю. А у «реальній політиці» тим паче.

Значно оптимістичніше щодо цього висловився заступник міністра закордонних справ України, відповідальний за американський напрямок, Євген Єнін. «Переговори можуть відіграти корисну роль для послаблення агресивних намірів Росії проти України… Сполучені штати Америки є провідною державою світу і нашим стратегічним партнером номер один. США здійснюють послідовну політику на підтримку суверенітету і територіальної цілісності нашої держави», — неначе заговорює долю подібними до гасел фразами наш дипломат. І наголошує: «Ми отримали чітке запевнення американської сторони в тому, що жодне питання стосовно України не вирішуватиметься без України». І натякнув, що ще до саміту Байдена з Путіним у Женеві 16 червня може відбутись особиста зустріч президента США із Володимиром Зеленським: «Українська сторона перебуває в активному діалозі з американськими партнерами щодо узгодження часу і місця зустрічі наших лідерів».

Тут треба зауважити, що до зустрічі з Путіним Джозеф Байден два дні перебуватиме в Європі: 14 червня — на саміті НАТО в Брюсселі (куди, до речі, Україну не запросили), а 15-го нібито відвідає Форум із міжнародної безпеки у Братиславі.

Однак, хай там як, а доля України, а то й усього світу багато в чому залежатиме від результатів саме женевської зустрічі. Тримаймо кулаки.